Дипломатичні відносини між Україною та Південною Кореєю зіткнулися з серйозним випробуванням після інциденту з передачею двох військовополонених. Ситуація набула публічного характеру після того, як керівництво України відкрито заявило про цей крок, що викликало різку реакцію в Сеулі, який розраховував на сувору конфіденційність процесу.

Передісторія та причини дипломатичної кризи

Основою для поточного протистояння став епізод, озвучений президентом України Володимиром Зеленським 23 вересня на Генасамблеї ООН. Глава держави публічно повідомив про передачу Сеулу двох військовослужбовців КНДР, які були взяті в полон українськими силами в Курській області в січні 2025 року. Цей крок, задуманий Києвом як жест доброї волі та демонстрація дотримання Женевських конвенцій, неочікувано обернувся дипломатичною напругою. У Сеулі заявили, що розраховували на збереження інформації в таємниці, тоді як Офіс президента України наполягав на відсутності жорстких домовленостей про нерозголошення.

Реакція Сеула та відкликання посла

Наростання суперечностей призвело до конкретних дипломатичних кроків з боку Південної Кореї. 8 жовтня офіційний Сеул оголосив про тимчасове відкликання свого посла з України для проведення додаткових консультацій та врегулювання наявних питань. Своєю чергою, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв'ю РБК-Україна зазначив, що українська сторона була завчасно обізнана про це рішення, а Київ також викликав південнокорейського дипломата на розмову для з'ясування позицій.

Суперечливі дані

Головним каменем спотикання в цьому інциденті залишаються розбіжності в оцінках домовленостей щодо конфіденційності. Південнокорейська сторона стверджує, що українські партнери порушили попередні протоколи про нерозголошення факту передачі громадян КНДР, які мають складні правові та політичні нюанси відповідно до південнокорейської конституції. Офіційний Київ категорично відвергає ці звинувачення, заявляючи, що жодних юридичних чи письмових зобов'язань щодо суворого мовчання порушено не було, а передача полонених здійснювалася виключно в межах міжнародного права.

Перспективи врегулювання та позиція Києва

Попри поточні шорсткості в діалозі, глава українського зовнішньополітичного відомства наголосив, що Київ не вважає ситуацію невирішеною глухою точкою. Андрій Сибіга запевнив, що Україна повністю виконала всі свої зобов'язання, керуючись конституційними нормами Південної Кореї, які визнають зазначених осіб громадянами цієї країни. Міністр висловив упевненість, що спільні стратегічні інтереси та економічний потенціал дозволять подолати тимчасові розбіжності, а дипломатія візьме гору у відносинах між двома країнами.