Втрата житла внаслідок російських обстрілів тягне за собою ланцюжок невідкладних фінансових витрат, які необхідно покрити в перші дні, коли часу на пошук вигідних пропозицій практично немає. За оцінкою менторки з фінансового мислення Олени Шепель, яку цитує РБК-Україна, одній людині на перший місяць життя після руйнування квартири може знадобитися близько 68 000 гривень, а сім'ї з дитиною — до 120 000 гривен. У цю суму входять оренда житла, купівля базових побутових речей, харчування та транспортні витрати. Експертка наголошує, що для багатьох людей найбільш небезпечною фінансовою ситуацією є не єдина непередбачувана велика витрата, а необхідність оплачувати безліч позицій одночасно — саме так відбувається після втрати житла.

Оренда і депозит: найбільша стаття невідкладних витрат

Одна з найбільших статей витрат після руйнування квартири — терміновий пошук і оренда нового житла. Оскільки люди змушені діяти в стислі терміни, вони не завжди мають можливість порівняти пропозиції на ринку та вибрати найбільш дешевий варіант. За даними ринку нерухомості, у жовтні 2026 року оренда однокімнатної квартири коштувала близько 17 000 гривень на місяць, а двокімнатної — приблизно 25 000 гривень. До цієї суми необхідно додати гарантійний депозит, який у більшості випадків дорівнює місячній орендній платі, а також потенційні витрати на послуги рієлтора. Таким чином, лише на житло в перший місяць може піти від 34 000 до 50 000 гривень з урахуванням депозиту.

Побутові речі та харчування: що доводиться купувати наново

Після втрати житла людина змушена наново купувати речі, які зазвичай є в кожній квартирі: постільну білизну, рушники, посуд, зарядні пристрої, засоби гігієни та одяг. За оцінкою Олени Шепель, мінімальний набір одягу, взуття, засобів гігієни та побутових речей для однієї людини обійдеться у 5 000–10 000 гривень. Для сім'ї з дитиною ця сума зростає до 15 000–25 000 гривень. Окремо враховуються витрати на харчування: у перші дні після руйнування житла люди не завжди можуть готувати вдома і змушені купувати готову їжу, відвідувати кафе або замовляти доставку. На харчування однієї людини в такому форматі, за розрахунками експертки, потрібно 2 000–3 000 гривень. Якщо сім'я втратила всі домашні запаси продуктів, додатково доведеться купувати базовий набір продуктів.

Транспорт і логістика: приховані витрати першого місяця

Додаткове навантаження на бюджет створюють транспортні витрати. Якщо тимчасове житло розташоване далеко від місця роботи чи школи, сім'ї доводиться витрачати більше на громадський транспорт, пальне або таксі. За оцінкою Шепель, транспортні витрати сім'ї в перший місяць можуть становити від 5 000 до 8 000 гривень. Крім того, окремо враховуються витрати на перевезення вцілілих речей: для цього можуть знадобитися автомобіль, послуги вантажників і пакувальні матеріали. Усі ці позиції, за словами експертки, необхідно покрити практично одночасно, що робить ситуацію особливо критичною для сімей з обмеженим доходом.

Державні програми: що покриває держава

Частину витрат після руйнування житла можна компенсувати через державні програми та гуманітарну підтримку. Програма «єВідновлення» передбачає виплату компенсації за пошкоджене житло та житлові сертифікати для придбання нового будинку в разі знищення нерухомості. Програма «єОселя» надає пільгову іпотеку, зокрема для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб та громадян, чиє житло знищено; за певних умов держава може компенсувати до 70% першого внеску. Постраждалі сім'ї також можуть звертатися за екстреними виплатами від міжнародних організацій, благодійних фондів та одноразовою матеріальною допомогою з місцевих бюджетів. Отримати консультацію щодо державних виплат, гуманітарної допомоги та алгоритму дій у своєму регіоні можна в Урядовому контактному центрі за номером 1545.

Фінансовий резерв: як підготуватися до надзвичайної ситуації

Фінансові консультанти рекомендують мати заощадження в розмірі не менше трьох-шести місяців обов'язкових витрат. Наприклад, якщо сім'я витрачає 40 000 гривень на місяць, резерв на пів року становитиме 240 000 гривень. При цьому, за наведеними розрахунками, лише перші 30 днів після втрати житла можуть коштувати сім'ї з трьох осіб 120 000 гривен — тобто половину такого резерву доведеться витратити вже в перший місяць. Експерти радять зберігати частину фінансового резерву готівкою, а частину — на банківських рахунках, щоб забезпечити швидкий доступ до грошей у надзвичайній ситуації. Також рекомендується зробити цифрові копії паспорта, документів на нерухомість, страхових полісів і медичних документів, а також перевірити умови страхування житла, оскільки стандартний поліс не завжди покриває збитки, заподіяні в результаті бойових дій.