Кредити, розстрочки та хронічна нестача грошей навіть на базові потреби стали однією з найпоширеніших причин хронічного стресу в українців. Фінансові труднощі позбавляють психологічної опора, провокують потік негативних емоцій і нерідко переростають у депресивні стани. Фінансова радниця платформи Beetobee, досвідчена менторка й коучка з особистих фінансів Олена Литвин у бесіді з Wave RBC.ua пояснила, як перестати «гризти» себе за життя в кредит і вибудувати конкретний план виходу з боргової ями.
Війна перебудувала фінансову реальність
Повномасштабна війна радикально змінила ставлення українців до грошей та відчуття фінансової стабільності. Частина населення втратила роботу або значну частку доходу, інші були змушені переїжджати, відновлювати пошкоджене житло, оплачувати лікування чи починати життя з нуля у новому місті. Заощадження, які роками акумулювалися як подушка безпеки, пішли на непередбачувані потреби. У таких обставинах кредитна картка, розстрочка чи позика для багатьох стали єдиним способом утриматися на плаву. Разом із боргами, однак, нерідко з'являється гостре почуття провини: «знову залізла в кредит», «треба було краще планувати», «чому інші можуть відкладати, а я ні?». Людина починає звинувачувати себе, не зважаючи на об'єктивні обставини, в яких приймалися фінансові рішення.
Кредит — інструмент, а не вирок
Олена Литвин наголошує, що наявність кредиту не робить людину фінансово безвідповідальною. «Кредит сам по собі не є злом. Він може допомогти придбати необхідну побутову техніку, оплатити лікування, покрити термінові витрати або реалізувати важливу мету. Часом кредит із чітким графіком платежів навіть зручніший для планування, ніж кредитна картка, адже позичальник заздалегідь знає суму і строки погашення», — говорить експертка. Водночас вона звертає увагу на ключову особливість кредитного ліміту: він створює хибне відчуття, що грошей у людини більше, ніж є насправді. Позичальник витрачає кошти, які ще не заробив, а після отримання зарплати змушений повертати їх банку. «Якщо так відбувається щомісяця і кредитні кошти фінансують повсякденне життя, а не непередбачувані витрати, це сигнал, що витрати систематично перевищують доходи і вже формується замкнене коло», — попереджає Литвин.
Тимчасова складність не дорівнює хронічному дефіциту
Експертка наполягає на важливому розмежуванні: тимчасову фінансову складність не слід плутати з постійним дефіцитом бюджету. Якщо людина втратила дохід через війну, витратила заощадження на лікування чи переїзд, це не означає, що вона погано розпоряджалася грошима. Але якщо позики стали регулярним способом фінансування щоденних звичайних потреб, необхідно шукати корінну причину та змінювати ситуацію. Окремо Литвин попереджає про розстрочки: вони не завжди означають оплату «під 0%». Розстрочка може стати порятунком при купівлі великої та необхідної речі, проте варто уважно читати умови договору, перевіряти підсумкову ціну, завчасно прорахувати всі ризики й платежі, а також з'ясувати, які наслідки спричинить прострочення. «Зараз дуже багато привабливих акцій, але варто пам'ятати, що розстрочка — це теж фінансове зобов'язання», — нагадує радниця.
Соціальне порівняння та міф про «фінансово успішну» людину
Одна із прихованих причин боргової тривоги — укорінене переконання, що фінансово успішна людина обов'язково повинна мати заощадження, не позичати гроші та самостійно справлятися з усіма труднощами. В умовах війни ця картина далека від дійсності: фінансова стабільність може зруйнуватися через події, на які людина не впливає. Навіть якщо до повномасштабної війни у неї були заощадження, сьогодні їх могло вже не залишитися. До цього додається соціальне порівняння: у соціальних мережах видно чужі подорожі, покупки та ремонти, але не видно, за які кошти вони зроблені. «Важливо розділити дві речі: відповідальність за свої фінанси та провину за обставини, в яких ви опинилися. Самозвинувачення не допоможе погасити кредит. Натомість розуміння реальної ситуації та послідовний план дій можуть змінити її», — акцентує експертка.
Практичні кроки: від цифр до плану
Перший і, за словами Литвин, найважливіший крок — перестати уникати цифр. Необхідно записати всі кредити та розстрочки в одному місці: залишок боргу, процентну ставку, комісії, мінімальний платіж і дату погашення. Коли всі зобов'язання зібрані в єдину таблицю, ситуація стає значно зрозумілішою, а страх невідомості, який часто паралізує, зменшується. Другий крок — проаналізувати бюджет: підрахувати регулярні доходи, обов'язкові витрати та платежі за кредитами, щоб зрозуміти, чи вистачає доходу не лише на обслуговування боргів, а й на житло, харчування, лікування та інші базові потреби. Саме на цьому етапі стає видне, де саме бюджет дає збій і які витрати можна оптимізувати, а які зобов'язання — реструктурувати чи закрити в першу чергу.