У Києві Печерський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою керівнику одного з підрозділів Служби безпеки України, якому повідомили про підозру у зв'язку з трагедією в селі Мила Бучанського району Київської області. Про це повідомляють РБК-Україна, Слово і діло, 24 Канал та УНІАН із посиланням на Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань. Підозрюваному інкримінують бездіяльність посадової особи військової влади в умовах воєнного стану — стаття, що передбачає покарання до 10 років позбавлення волі. Суд надав йому альтернативу у вигляді внесення застави.

Хронологія атаки та масштаб трагедії

За даними слідства, 28 серпня 2026 року близько 20:10 російські військові нанесли удар безпілотними літальними апаратами по складських приміщеннях одного з підприємств у селі Мила. Частина цих приміщень використовувалася підрозділом СБУ для зберігання зброї та боєприпасів. Після влучання дронів почалася ланцюгова детонація боєприпасів, а пожежа та вибухи поширилися на сусідні об'єкти. Внаслідок загинули 35 осіб, ще одна числиться зниклою безвісти, 21 людина отримала поранення — серед постраждалих двоє дітей, поліцейські та рятувальники. Найбільші руйнування завдано розташованому поруч пансіонату для людей похилого віку.

Обвинувачення: від овочесховища до 10 років тюрми

Слідство встановило, що підозрюваний, будучи керівником підрозділу, відповідав за зберігання зброї та боєприпасів і дозволив їх розміщення у приміщенні колишнього овочесховища. За матеріалами справи, склад спочатку не мав необхідного паспорта та не відповідав вимогам безпеки для зберігання вибухонебезпечних предметів. Крім того, об'єкт перебував менш ніж у 100 метрах від житлової забудови. Також, за версією слідства, не дотримувалися норми допустимої кількості боєприпасів та їх розсіювання, призначені для зменшення ризику одночасної детонації.

Що перевіряє слідство

ДБР продовжує встановлювати коло осіб, чиї дії або бездіяльність могли вплинути на масштаби наслідків. Зокрема, перевіряється, чи належним чином контролювалася безпека об'єкта та чи приймалися заходи щодо посилення його протиповітряного прикриття. Призначені вибухотехнічні та пожежотехнічні експертизи, які мають встановити механізм детонації та причини поширення пожежі.

Наслідки для мешканців та громади

Внаслідок детонації пошкоджені 14 багатоквартирних та 191 приватний будинок, окремі будівлі знищені повністю. Серед загиблих опинився голова Дмитрівської громади Тарас Дидич. Трагедія, що сталася ввечері 28 серпня, стала однією з найтяжчих за кількістю жертв серед мирного населення в Київській області за останній час, а порушення кримінальної справи проти посадової особи СБУ відкриває новий етап розслідування, в якому ключовим стане питання про те, чому вибухонебезпечні предмети зберігалися поблизу житлових будинків в умовах діючого воєнного стану.