SpaceX у партнерстві з NVIDIA розпочинає реалізацію одного з найамбітніших проєктів в історії космічної індустрії — створення орбітальних комп'ютерних систем під робочою назвою StarMind. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання Interesting Engineering. Проєкт передбачає перенесення значної частини обчислювальних і комунікаційних завдань із наземних дата-центрів на орбіту, що, за задумом розробників, здатне кардинально перебудувати глобальну інфраструктуру передачі даних та обробки інформації.
Терміни запуску та апаратна основа
Перші системи StarMind SI планується вивести на орбіту в третьому кварталі 2027 року, а активне розгортання інфраструктури триватиме протягом 2028–2029 років. Первинне апаратне забезпечення орбітальних вузлів базуватиметься на новітній платформі NVIDIA Vera Rubin NVL72 — серверній архітектурі, розрахованій на виконання найскладніших обчислювальних завдань. Саме цей вибір чипів дозволяє SpaceX позиціонувати StarMind не просто як комунікаційний супутник, а як повноцінний обчислювальний вузол, що працює поза межами традиційних наземних дата-центрів.
Лазерний зв'язок і конкуренція з підводними кабелями
Ключовим технологічним елементом проєкту стає модернізований лазерний зв'язок. Кожен супутник четвертого покоління Starlink, на базі якого будується інфраструктура StarMind, отримає десять лазерних ліній наступного покоління. Швидкість передачі даних кожною з цих ліній перевищить 10 терабіт на секунду. У перспективі угруповання з понад 100 000 супутників, кожен з яких несе десять таких лінків, здатне скласти серйозну конкуренцію наявним підводним інтернет-кабелям. Фізична перевага тут очевидна: світло у відкритому космосі поширюється приблизно на 40 відсотків швидше, ніж через скляні волоконно-оптичні кабелі, при цьому трафік іде за прямими маршрутами між точками планети, а не вздовж контурів суходолу, як це змушені робити підводні магістралі.
Четверте покоління Starlink: десятикратний приріст ємності
Паралельно з розробкою StarMind SpaceX веде роботу над четвертим поколінням супутників Starlink. За наявними даними, нова версія запропонує вдесятеро більшу ємність порівняно з попереднім поколінням. Саме цей приріст пропускної здатності, у поєднанні з лазерними лінками, формує основу для того, щоб орбітальне угруповання перестало бути лише засобом доступу до інтернету і перетворилося на повноцінний глобальний обчислювальний і комунікаційний шар.
Наземна інфраструктура: Мемфіс і Техас
Окрім космічних проєктів, компанії Ілона Маска активно розвивають наземну інфраструктуру для обчислень і виробництва мікросхем. У Мемфісі (штат Теннессі) вже функціонує масштабний обчислювальний комплекс із власною енергетичною системою потужністю понад 1 ГВт. За наявними даними, його інфраструктуру побудували приблизно за рік, тоді як аналогічні проєкти в індустрії зазвичай потребують п'яти років. Окремий напрямок — розвиток напівпровідникового виробництва в Техасі: Tesla створює дослідницький центр на базі Gigafactory Texas, мета якого — скоротити цикл розробки чипів із року до одного місяця. У графстві Граймс будується завод Terafab, який має охопити повний виробничий цикл — від виготовлення логічних чипів і пам'яті до літографії та фінального пакування.
Стратегічне значення проєкту
Поєднання орбітальних обчислювальних вузлів StarMind, надшвидкого лазерного зв'язку та прискореного виробництва власних мікросхем на землі формує замкнену екосистему, у якій SpaceX і NVIDIA контролюють ключові ланки — від кремнієвої пластини до фотона, що летить між супутниками на орбіті. Якщо заявлені терміни та технічні параметри будуть реалізовані, глобальна архітектура інтернету та хмарних обчислень до кінця десятиліття може виглядати принципово інакше, ніж сьогодні.
