SpaceX та xAI, компанії Ілона Маска, розпочали розробку власної версії обчислювальної системи Nvidia Vera Rubin NVL72 під кодовою назвою Kessel. Проект зберігає базову конфігурацію флагманської платформи Nvidia: 72 графічні процесори Rubin, 36 процесорів Vera та дев'ять блоків комутаторів NVLink. Однак ключова відмінність полягає у відмові від традиційних кабельних з'єднань, які, як показує зображення серверних стійок поточного покоління, займають значний простір і створюють складнощі під час обслуговування. Замість них компанія має намір використовувати масивну 84-шарову друковану плату, що об'єднує обчислювальні модулі та комутатори в єдину конструкцію.
Архітектура пасивної плати: обчислювальні блоки з різних боків
Конструкція Kessel передбачає розміщення обчислювальних блоків і комутаторів з різних боків пасивної плати. Такий підхід дозволяє мінімізувати довжину сигнальних трас і знизити втрати під час передачі даних між компонентами. Головною технологічною особливістю плати є використання надмалопотерних матеріалів M10 з мідним покриттям. Для порівняння: архітектура Nvidia Kyber, на якій ґрунтується поточна платформа NVL72, використовує 156-шарову плату з матеріалами класу M9. Скорочення кількості шарів майже вдвічі теоретично може спростити виробничий процес і підвищити вихід придатних виробів на серійному етапі.
Виробничі виклики: чому 84 шари — це не «простий» вибір
Попри формальне зменшення кількості шарів порівняно зі 156-шаровою платою Kyber, виготовлення 84-шарової друкованої плати залишається вкрай складним і дорогим завданням. Сучасні серверні материнські плати, зазвичай, мають 15–20 шарів, що робить 84-шарову конструкцію багаторазово складнішою у виробництві. Навіть невеликі дефекти внутрішніх шарів здатні призвести до браку всієї конструкції, що вимагає застосування високоточного контролю на кожному етапі складання. Це означає, що вихід придатних виробів на початкових етапах може бути істотно нижчим, ніж у зрілих 15–20-шарових плат, а собівартість одиниці продукції — значно вищою.
Стратегія закупівель: прямі контракти з Nvidia та сторонні постачальники
Ще одна принципова відмінність Kessel від стандартних рішень Nvidia полягає у підході до закупівлі компонентів. SpaceX має намір купувати у Nvidia безпосередньо прискорювачі, процесори, комутатори та мережеві компоненти, тоді як решту елементів системи — включно із самими друкованими платами та корпусними рішеннями — компанія планує замовляти у сторонніх постачальників. Така модель дозволяє самостійно обирати виробників плат і партнерів зі складання, адаптуючи обладнання під власну інфраструктуру. Зокрема, у матеріалах наголошується, що архітектура Kessel враховує перспективи розміщення обчислювальних потужностей на орбіті, де вимоги до маси, енергоспоживання та відмовостійкості суттєво відрізняються від наземних ЦОД.
Контекст: чому Маску потрібна власна платформа
Розробка Kessel вписується в ширшу стратегію Ілона Маска щодо створення вертикально інтегрованої обчислювальної інфраструктури. Спільне використання ресурсів SpaceX та xAI дозволяє об'єднати компетенції у галузі космічних систем та штучного інтелекту. Перехід від кабельних з'єднань до єдиної пасивної плати скорочує кількість точок відмови, спрощує логістику та потенційно знижує вартість володіння при масштабуванні. Водночас залежність від Nvidia залишається ключовою: саме американський виробник чіпів постачає ядро системи — прискорювачі Rubin і процесори Vera, без яких платформа не може функціонувати. Таким чином, Kessel є не заміною Nvidia, а її адаптацією під специфічні вимоги двох компаній Маска, зокрема, в перспективі, орбітальні обчислювальні вузли.
