Під час пресконференції уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що в Україні планують створити спеціальний центр, який працюватиме в координації з російською стороною та займатиметься поверненням цивільних осіб із тимчасово окупованих територій. Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна. За словами омбудсмана, структура відповідатиме не лише за логістику повернення людей, а й за їхній захист і супровід, а також за фіксацію та узагальнення порушень прав цивільних українців з боку країни-агресора.

Як буде влаштовано центр

Лубінець уточнив, що за основу роботи нового механізму хочуть взяти досвід чинного Центру захисту прав дитини. Центр функціонуватиме на базі Офісу уповноваженого з прав людини, що, за задумом авторів ініціативи, дозволить використати вже відпрацьовані процедури та канали комунікації. Звернутися до структури зможуть родичі тих, хто залишається на окупованих територіях, а також близьких, затриманих російською стороною. Таким чином, центр покликаний стати єдиною точкою контакту для сімей, чиї рідні опинилися по різні боки лінії розмежування.

Гуманітарний трек: домовленості щодо Олешок

Паралельно з анонсом центру омбудсман розповів про переговори з російською стороною щодо організації регулярної доставки гуманітарної допомоги до тимчасово окупованих Олешок — не рідше одного разу на місяць. Як нагадали в Офісі, режим припинення вогню в Олешках діяв із 27 жовтня, а локальної домовленості було досягнуто за безпосередньої координації Меланії Трамп. У межах гуманітарної операції, за даними співрозмовника, у регіон доставили критично важливу допомогу, а із зони ризику евакуювали близько 800 мирних жителів. Лубінець також повідомив, що під час перемир'я з міського моргу вивезли тіла загиблих військових і цивільних.

Оцінка Генштабу: тишу використали для зміцнення позицій

Водночас у Генеральному штабі ЗСУ заявили, що російські окупанти скористалися режимом тиші для облаштування та посилення своїх позицій. За даними військових, у період перемир'я підрозділи РФ проводили ротацію, зміцнювали оборону, розширювали мережу антидронового захисту на дорогах та нарощували логістичне забезпечення, зокрема підвезення боєприпасів. Ці заяви підкреслюють, що, за оцінкою Києва, гуманітарне вікно не призвело до роззосередження чи демілітаризації ділянки, а було використане противником для підготовки.

Позиція Москви

У Кремлі відреагували на гуманітарну операцію в Олешках стримано. Представник російського керівництва Дмитро Пєсков заявив, що в Москві оцінили проведену операцію, проте подібних операцій надалі поки не планують. Таким чином, ініціатива щодо регулярного щомісячного постачання допомоги, про яке говорить українська сторона, наразі не підтверджена російською стороною в аналогічному ключі.

Підсумком заяви Лубінця є спроба інституціоналізувати те, що поки реалізується через разові гуманітарні вікна: створення постійного механізму, здатного водночас працювати на повернення людей, захист їхніх прав та документування порушень. Реалізація плану, проте, залежить від готовності російської сторони вести системну, а не епізодичну роботу, що, судячи із заяв Пєскова, залишається під питанням.