Кримінальне провадження щодо Андрія Гордійчука, яке стосується кредитів на 184,2 млн грн та боргу за поставку насіння ріпаку, триває близько семи років. Детальний аналіз цього заплутаного юридичного кейса був представлений у публікації адвоката та юриста Європейського суду з прав людини Маркіяна Бєма. Цей розголос привертає підвищену увагу суспільства та правників через численні процесуальні нюанси та питання до кваліфікації дій слідства.

Хронологія кредитних зобов'язань та поновлення розслідування

За даними захисту, у 2016-2018 роках державний «Укргазбанк» уклав три кредитні договори на загальну суму 184,2 млн грн. У липні 2019 року кримінальне провадження щодо цих кредитів закрили через відсутність складу злочину. Проте в червні 2023 року справу поновили, матеріали передали до Дніпропетровської області, де згодом об'єднали з іншим провадженням щодо боргу за поставку насіння ріпаку.

Епізод з насінням ріпаку та питання до статусу підозрюваного

Окремої уваги заслуговує епізод із боргом ТОВ «ЛА ТЕРРА» перед фермерським господарством імені Т. Г. Шевченка на суму 11 млн грн. Замість звернення до господарського суду кредитор подав заяву до поліції, після чого було відкрито кримінальне провадження. Підозру в цьому епізоді, за словами адвоката, отримав Гордійчук, який не був засновником, власником чи директором «ЛА ТЕРРА».

Протириччя в даних

У матеріалах справи існують серйозні розбіжності щодо оцінки фінансових зобов'язань та ступеня вини фігурантів. Слідство стверджує, що близько 140 млн грн не були повернуті, а Гордійчука називають організатором схеми. Водночас захист запевняє, що він не підписував жодного кредитного договору, а його єдиним зв'язком було особисте поручительство. Ба більше, за розрахунками юристів, банку вже повернули 115,9 млн грн, а заставочне майно оцінюється у 147,4 млн грн, що разом становить 263,3 млн грн покриття.

Експертні оцінки та перспективи судового процесу

Захист наголошує на можливому змішуванні цивільної відповідальності поручителя та кримінальної відповідальності за заволодіння коштами. Крім того, виникають питання щодо осіб, які безпосередньо підписували документи, але фігурують як «невстановлені особи». Остаточну оцінку обставинам має дати суд, а до винесення вироку діє презумпція невинуватості.