Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили масштабне розслідування, яке у відомстві отримало назву «Карфаген». За даними слідства, на території України діяла організована група, яка систематично надавала неправомірну вигоду чинним посадовцям правоохоронних органів — Служби безпеки України, Національної поліції та Офісу генерального прокурора. Натомість учасники угруповання гарантували власникам шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань. В операції, за інформацією НАБУ, також брали участь представники кримінального середовища.

Що таке операція «Карфаген»

«Карфаген», як пояснили в НАБУ, — це спеціальна операція проти організації, яка «кришувала» мережу нелегальних кол-центрів по всій Україні. Схема будувалася на щомісячних платежах: власники шахрайських структур вносили гроші, а натомість отримували гарантію того, що проти їхнього бізнесу не відкриватимуть кримінальні провадження і що вже розпочаті розслідування будуть заблоковані. Саме такий механізм, за версією слідства, дозволяв кол-центрам працювати безперешкодно протягом тривалого часу.

Хто стояв на чолі угруповання

Організатором злочинної групи слідство вважає Сергія Кропиву — колишнього чиновника Офісу генерального прокурора. Лідером же структури, за даними НАБУ, виявився один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора. До кола фігурантів справи також увійшов Сергій Куций, який, за даними НАБУ і САП, є водієм Кропиви та з жовтня 2025 по вересень 2026 року брав участь у діяльності угруповання. Пізніше його випустили з-під варти під заставу у 3 млн грн.

Суми та судові рішення

22 жовтня НАБУ повідомило про підозру колишньому очільнику департаменту Офісу генпрокурора Івану Тимошенку. За даними слідства, саме він відповідав за зв'язок із нелегальними кол-центрами, а сума задокументованої неправомірної вигоди у справі перевищує 1 млрд грн. Того ж дня Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 8 млн грн. При цьому САП просила встановити заставу у 100 млн грн, а сторона захисту — у 2 млн грн.

Політичні наслідки: відставка Кравченко

Справа «Карфаген» обернулася кадровою кризою в прокуратурі. Генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявив, що не має наміру чіплятися за посаду і піде у відставку, якщо про це попросять президент чи Верховна Рада; за його словами, через справу від роботи усунули сімох співробітників Офісу. Згодом Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, а парламент підтримав його звільнення. 17 вересня президент Володимир Зеленський поклав виконання обов'язків генерального прокурора на керівника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського, який у першій заяві пообіцяв завершити службові та кадрові процедури щодо працівників прокуратури, розпочаті у зв'язку з операцією «Карфаген».

Хронологія та контекст

Перші публічні коментарі у справі з'явилися 7 вересня, на другий день після оприлюднення скандальних аудіозаписів. 14 вересня директор НАБУ Семен Кривонос та очільник САП провели брифінг, на якому розкрили додаткові подробиці справи, зокрема питання участі СБУ. Станом на 4 листопада 2026 року розслідування триває, а кадрові наслідки операції «Карфаген» продовжують визначати конфігурацію правоохоронної вертикалі України.