Одна з найзагадковіших аномалій в астрофізиці отримала несподіване і просте пояснення. Довгі роки вчені не могли зрозуміти, куди зникло срібло на Сонці, але нове дослідження показало: дорогоцінний метал там завжди був, просто його шукали неправильно.

Раніше вважалося, що вміст срібла на нашій зірці значно нижчий, ніж у найстаріших метеоритах, які, згідно із законами фізики, повинні мати схожий хімічний склад. Це розходження ставило в тупик астрономів десятиліттями.

Помилка в розрахунках, а не в природі

Дослідження, опубліковане в авторитетному журналі Astronomy and Astrophysics, довело, що розбіжність виникла через неточність попередніх спостережень. Вчені використовували надто спрощені моделі для опису сонячної атмосфери і не до кінця розуміли, як атоми срібла взаємодіють зі світлом.

Кожен хімічний елемент залишає свій унікальний «слід» у променях світла. Коли сонячне світло проходить крізь атоми газів, утворюються спеціальні смуги — своєрідні відбитки пальців, за якими астрономи розпізнають елементи на відстані мільйонів кілометрів. Однак старі методи не дозволяли коректно інтерпретувати ці сигнали для срібла.

Результат: на 55% більше

Створивши нову, більш детальну модель, дослідники побачили реальну картину. Виявилося, що срібла на Сонці приблизно на 55 відсотків більше, ніж вважалося раніше. Примітно, що для цього відкриття вченим не знадобилося нове обладнання — вони просто перерахували старі дані за більш точними формулами.

«Ці нові дані дуже важливі, адже Сонце для астрономів — головний орієнтир. Якщо ми не розуміємо до кінця його склад, ми не зможемо правильно оцінити інші зірки та планети», — пояснила автор дослідження Сема Чалішкан з Льєзького університету в Бельгії.

Де народжуються метали?

Розгадка цієї таємниці має значення не лише для Сонця. Тепер вчені планують опробувати цей метод на інших зірках Чумацького Шляху. Це допоможе зрозуміти, де саме у Всесвіті народжуються дорогоцінні метали і як вони розподіляються в космосі з плином часу. Метеорити, які є своєрідними «капсулами часу» з моменту народження Сонячної системи, тепер знову підтверджують свою схожість із рідною зіркою.