Вашингтон, за даними Financial Times, визначив три європейські столиці — Берлін, Париж і Лондон — як найімовірніших учасників переговорного процесу щодо завершення війни Росії проти України. Так званий формат E3, що об'єднує Німеччину, Францію та Велику Британію, розглядається американською стороною як оптимальний механізм представництва європейських інтересів за столом врегулювання. При цьому остаточне рішення щодо участі європейських держав у переговорах, як підкреслюють дипломатичні джерела, поки не ухвалене і залишається предметом подальших консультацій.

Погодження з Києвом: візит Віткоффа та Кушнера

За словами одного з європейських дипломатів, знайомого з перебігом обговорень, спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер уже погодили формат E3 з українською владою під час свого візиту до Києва у вересні 2026 року. Це означає, що Київ, за наявними даними, не заперечує проти того, щоб саме три найбільші економіки Європи виступали його партнерами у переговорному треку. Проте сам факт погодження формату не тотожний затвердженню конкретних осіб, які представлятимуть кожну з країн, — це питання, за оцінкою дипломатичних кіл, залишається відкритим.

Тривога у «малій Європі»: ризик маргіналізації

Перспектива того, що інтереси всього континенту висловлюватимуть лише три держави, викликає помітне занепокоєння в інших європейських столицях. Як зазначають співрозмовники FT, Німеччина, Франція та Велика Британія, безумовно, є одними з найвпливовіших країн Європи, однак їхнє представництво від імені всього континенту ризикує відштовхнути менші держави, які побоюються опинитися поза межами ключових рішень. У Брюсселі та інших столицях лунають аргументи про те, що формат E3 може сприйматися як «клуб великих», що не враховує позиції країн Східної та Центральної Європи, для яких війна є безпосередньою загрозою безпеці.

Попередня умова: місце Європи за столом

Один із дипломатів, якого цитує видання, наголосив на принциповому аспекті: перш ніж обговорювати, хто саме представлятиме Європу, необхідно насамперед забезпечити саму можливість участі континенту в переговорах. За його словами, питання про те, чи матиме Європа закріплене місце за переговорним столом, логічно передує питанню про конкретних представників. Це означає, що формат E3 не може бути реалізований, доки не буде досягнуто консенсусу між Вашингтоном, Москвою та європейськими столицями щодо самого складу учасників врегулювання.

Позиція Москви та європейська умова

Росія, як повідомлялося раніше, не виявляє бажання бачити Європейський Союз серед учасників переговорів щодо українського врегулювання. У Москві послідовно наголошують, що переговори мають вестися безпосередньо між США, Росією та Україною. Європейська сторона, навпаки, наполягає на тому, що будь-які переговори про закінчення війни неможливі без участі України та Європи, оскільки безпека континенту є невіддільною частиною будь-якого сталого врегулювання. Таким чином, питання про формат і склад переговорного процесу залишається одним із ключових політичних вузлів, без вирішення якого перехід до змістовних обговорень умов припинення бойових дій ускладнений.

Контекст: від п'яти кандидатів до трьох країн

Раніше, за даними європейських джерел, лідери країн ЄС розглядали п'ятьох політиків, які потенційно могли б представляти Європу на переговорах із Володимиром Путіним щодо війни в Україні. Перехід від обговорення конкретних персон до визначення країн-учасниць у форматі E3 свідчить про те, що процес вибудовування європейської переговорної позиції перебуває на етапі інституціоналізації: спочатку визначається структура представництва, а потім — особи, які її втілюють. Формат E3, таким чином, може стати робочим каркасом для європейської участі, хоча його остаточне затвердження та наповнення конкретними іменами ще попереду.