У суботу, 6 вересня 2026 року, Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) повідомило про нанесення ударів по трьох нафтових танкерах, що належать Корпусу вартовів Ісламської революції (КВІР), у відповідь на запуск балістичних ракет по двох американських військових кораблях. За даними відомства, удари були нанесені узбережжям острова Харг та поблизу Яска, а також за межами Перської затоки, де незаванжений танкер M/T Kylo був «повністю знищений» після численних влучань. CENTCOM наголосило, що американський авіаносець та есмінець із керованою зброєю «успішно уникли численних неспровокованих атак з боку Ірану», при цьому жоден із кораблів не постраждав.

Хід обміну ударами та хронологія подій

Як зазначають американські ЗМІ, на початку поточного тижня сторони вперше за понад місяць обмінялися військовими ударами, що зробило суботу, 6 вересня, днем найбільш різкої ескалації. За версією CENTCOM, КВІР першим застосував балістичні ракети по американському авіаносцю та есмінцю, після чого сили США перейшли до відповідних дій проти морських об'єктів Ірану. Адмірал Бред Купер, командувач Центральним командуванням, сформулював позицію Вашингтона в жорстких тонах: «Хай повідомлення для КВІР буде ясним: якщо ви обстріляєте два наші кораблі, ми нанесемо ще більшу економічну шкоду — знищимо три ваші». Таким чином, удари по танкерах були представлені не як самоціль, а як пропорційна, але посиlena відповідь на ракетну атаку.

«Тіньова мережа» та економічний вимір конфлікту

У заявленні CENTCOM підкреслюється, що знищені судна «є частиною багатомільярдної тіньової мережі, яка фінансує КВІР та його регіональних прихильників». Це формулювання переводить конфлікт із чисто військово-морської площини в економічну: Вашингтон фактично оголошує війну логістичній інфраструктурі, через яку, за його даними, Іран забезпечує фінансування проксі-груповань на Близькому Сході. Знищення M/T Downy, M/T Stark 1 та M/T Kylo може сигналізувати про готовність США переходити до систематичного руйнування іранського нафтового експорту, що в перспективі здатне вдарити по бюджету Тегерана та його союзників.

Реакція Пентагону: Хегсет погрожував «потопити все»

Пізніше того ж дня глава Пентагону Піт Хегсет розширив географію потенційних ударів, заявивши, що США здатні атакувати іранський флот нафтових танкерів як на Близькому Сході, так і в Іndo-Тихоокеанському регіоні. «Все просто: якщо Іран почне стріляти по американських кораблях, ми знищимо й потопимо їхні нафтові танкери. Все, що їм потрібно зробити, — припинити стріляти по армії США», — заявив Хегсет. Він також додав, що іранський танкерний флот «беззахисний», оскільки в Тегерана «немає ні військово-морського флоту, ні повітряних сил», здатних його прикрити. Ці заяви фактично встановлюють нову ескалаційну шкалу: будь-яка наступна атака КВІР на американські кораблі може повлечти за собою масовану кампанію проти іранських суден у відкритому океані.

Суперечливі дані

Тим часом у російській пресі фіксується розбіжність у описі того самого епізоду. Так, видання «Московський комсомолець» (mk.ru) у заголовку від 5 вересня повідомляє, що «Іран атакував пов'язані зі США танкери в Ормузькій протоці», зміщуючи акцент з американських військових кораблів на цивільні або напіввійськові судна, пов'язані з Вашингтоном. Водночас CENTCOM, Пентагон та українське видання RBC.UA послідовно говорять про ракетний обстріл саме американського авіаносця та есмінця, а не танкерів. Можливо, йдеться про два пов'язаних, але різні інциденти в Ормузькій протоці, або про різницю в кваліфікації об'єктів атаки. До отримання додаткових підтверджень з боку Тегерана обидві версії залишаються в полі публічної дискусії.

Контекст та ризики подальшої ескалації

Поточний обмін ударами відбувається на тлі багатомісячного наростання напруженості в Перській затоці та навколо Ормузької протоки — артерії, через яку проходить значна частка світового нафтового експорту. Перехід від точкових інцидентів до цілеспрямованого знищення танкерного флоту може спровокувати ланцюгову реакцію: Іран, у свою чергу, здатний активізувати дії проксі-сил у Ємені, Іраку та Лівані, а також застосувати асиметричні засоби — морські міни, дрони, кібератаки на портову інфраструктуру. Заява Хегсета про можливість ударів в Іndo-Тихоокеанському регіоні вводить у конфлікт новий географічний вектор, що підвищує ризик залучення до протистояння додаткових гравців і робить ситуацію надзвичайно непередбачуваною для найближчих тижнів.