Міністерство фінансів США 24 серпня 2026 року оголосило про два ключові кроки щодо розблокування відносин із Дамаском: Державний департамент зняв із Сирії статус держави-спонсора тероризму, а Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) виключило угруповання «Хайят-Тахрір аш-Шам» (ХТШ) зі списку осіб, що перебувають під санкціями (SDN). За заявою відомства, ці заходи реалізують обіцянку президента Дональда Трампа послабити санкційний тиск на Сирію. Формально зі SDN — списку фізичних осіб, компаній та організацій, активи яких заморожено, а операції з якими заборонені урядом США, — ХТШ видалена як глобальна терористична організація.

Що змінюється в санкційному механізмі

Зняття статусу держави-спонсора тероризму має прямі юридичні наслідки: раніше Міністерство фінансів могло вживати заходів проти організацій, фізичних осіб і країн, що вступали в комерційні угоди з державами, включеними до цього переліку. Після виключення Сирії зі списку цей інструмент щодо Дамаска більше не застосовується. У переліку держав-спонсорів тероризму на даний момент залишаються три країни: Іран, Північна Корея та Куба. Таким чином, Сирія залишає замкнений клуб найжорсткіше ізольованих режимів, що відкриває шлях до нормалізації фінансових і торговельних контактів з американськими контрагентами.

Подвійна логіка: зняття з ХТШ і нові санкції

Парадоксально, але водночас із лібералізацією щодо Дамаска Вашингтон посилити цільовий тиск: США ввели санкції проти двох колишніх членів ХТШ, які, за оцінкою американських властей, продовжували підтримувати терористичне угруповання «Аль-Каїда». Цей крок підкреслює, що демілітаризація організації загалом не означає автоматичної реабілітації всіх її колишніх кадрів: відповідальні за зв'язок із «Аль-Каїдою» особи залишаються в прицілі. Для Дамаска це сигнал, що інтеграція в міжнародну систему супроводжуватиметься вимогами щодо розриву будь-яких залишкових зв'язків із радикальними структурами.

Нафтовий контекст угоди

Санкційне розвантаження Сирії вписується в ширший дипломатичний торг. За повідомленнями Reuters та низки українських і російських ЗМІ, Дамаск взяв на себе зобов'язання скоротити або відмовитися від імпорту російської нафти в обмін на зняття американських санкцій. Саме цей нафтовий елемент, за даними джерел, став одним із умов, що дозволили Вашингтону рухатися до зняття статусу держави-спонсора тероризму. Таким чином, економічна перебудова енергетичних потоків Сирії виявилась пов'язаною з політико-санкційним треком відносин із США.

Протирічливі дані

У формулюваннях щодо нафтового зобов'язання сторін спостерігається розбіжність. Українське видання ukranews.com із посиланням на Reuters передає, що Сирія «зобов'язалась» відмовитися від імпорту нафти з Росії в обмін на скасування санкцій. При цьому korrespondent.net використовує м'якше формулювання — Сирія «готова» відмовитися від російської нафти, а gazeta.ru пише, що Дамаск «готовий скоротити» імпорт. Тобто одні джерела говорять про прийняте зобов'язання, інші — про готовність або про скорочення, а не повну відмову. Крім того, основне джерело (giaoducthoidai.vn) фіксує факт зняття статусу та виключення ХТШ зі SDN, але не розкриває деталей нафтової угоди, тому точний обсяг і строки зобов'язань щодо нафти залишаються предметом різних інтерпретацій.

Значення для регіону

У сукупності анонс 24 серпня являє собою один із наймасштабніших кроків щодо розвороту американської політики щодо Сирії за останні роки: одночасне зняття статусу держави-спонсора тероризму, виключення ХТШ зі SDN і збереження цільових санкцій проти окремих осіб формують гібридну модель — «розблокування держави при контролі за радикальними залишками». Для регіону це потенційно відкриває простір для економічної реінтеграції Дамаска, але зв'язка з відмовою від російської нафти робить результат угоди залежним від геополітичних розкладів і готовності сторін виконувати зобов'язання в заявлені строки.