Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон готує проти Ірану «найжорсткіші санкції в історії», які будуть доповнені економічною блокадою. На його думку, деталі пакету обмежень стануть відомі на прес-конференції в понеділок, 24 серпня. Заява прозвучала на тлі ескалації навколо Ормузької протоки та зміни американської стратегії щодо Тегерана — з акцентом на економічний тиск і очікування замість прямих військових дій.

«Подвійний удар»: блокада та рекордні обмеження

У інтерв'ю, на яке посилаються Reuters та РБК-Україна, Бессент охарактеризував заплановані заходи як «подвійний удар»: «У нас є блокада, і у нас будуть найжорсткіші санкції в історії». Такою формулюванням чиновник підкреслив, що Вашингтон наміряється одночасно перекрити канали торгівлі та посилити фінансове задушення іранської економіки. Аналітики відзначають, що така риторика відповідає зміні курсу адміністрації Трампа, яка раніше розглядала сценарії військових ударів, а тепер робить ставку на санкційний тиск та стратегічне очікування.

Заклик до Китаю та союзників

Бессент звернувся до союзників США та «залишку світу» із закликом «прийняти рішення» та приєднатися до програми тиску на Іран. Особливий акцент він зробив на Китаї, заявивши, що КНР отримує близько 50% своїх енергоносіїв з Перської затоки, отже, участь у санкційній ініціативі «надала б країні велику послугу». При цьому, як зазначає видання, подальша економічна війна з Китаєм — найбільшим торговим партнером та експортером до США — несе ризик відповідних заходів зі боку Пекіна, що робить дипломатичний розрахунок Вашингтона надзвичайно чутливим.

Суперечливі дані

У заявах сторін та аналітичних матеріалах присутні розбіжності в цифрах та оцінках. З одного боку, Бессент стверджує, що Китай отримує 50% енергоносіїв з Перської затоки. З іншого боку, за даними аналітичної компанії Kpler за 2025 рік, Китай закуповує понад 80% постачаної Іраном нафти. Це різні показники (частка регіону в імпорті КНР проти частки КНР в іранському експорті), однак у публічній дискусії їх нерідко змішують, що створює невідповідність у уявленнях про масштаби китайсько-іранської торгівлі. Крім того, суперечність існує й щодо контролю над Ормузькою протокою: 13 серпня Дональд Трамп заявив, що США «повністю контролюють» цей водний шлях, тоді як Іран наполягає, що керує ключовим маршрутом виключно Тегеран.

Контекст: Ормузька протока та зміна стратегії

Заява Бессента прозвучала на тлі суперечки навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших у світі маршрутів транспортування нафти. Бессент підкреслив, що «всі хочуть, щоб Ормузька протока була знову відкрита, а ціни на енергоносії знизилися», що непрямим чином вказує на поточні перебої або загрози судноплавству в регіоні. Раніше повідомлялося, що Трамп змінив стратегію щодо Ірану, зробивши ставку на санкції та очікування замість військових дій, і анонсував застосування «безпрецедентних заходів» економічного тиску на режим.

Історичний фон: майже 50 років під санкціями

Як нагадує РБК-Україна, Іран витримує жорсткі економічні санкції майже 50 років — з часів Ісламської революції 1979 року. Це означає, що іранська економіка вже адаптована до тривалого зовнішнього тиску, і новий пакет обмежень, на думку Бессента, має стати якісно суворішим, щоб домогтися зміни поведінки Тегерана. Успіх ініціативи багато в чому залежатиме від того, приєднаються чи ні до тиску ключові торгові партнери Ірану, насамперед Китай.