Угорщина опинилася в центрі нового дипломатичного протистояння між Будапештом і Вашингтоном. На тлі остаточного прийняття Палатою представників Конгресу США 17 вересня 2026 року закону про санкції проти Росії, відомого в публічному дискурсі як пакет «адських санкцій», Будапешт публічно звернувся до американських партнерів із проханням про тимчасове виняток з-під дії нових мит. Про це заявив Мартон Гайдю, який очолює комітет з іноземних справ угорського парламенту, у своєму акаунті в Facebook. За його словами, країна досі не відмовилася від імпорту російської нафти та газу, що робить її вразливою перед новим механізмом тарифного тиску, закладеним у законопроєкт.

Вашингтонська зустріч і республіканська більшість

Гайдю повідомив, що під час візиту до Вашингтона провів серію переговорів із членами республіканської більшості Палати представників США, присвячених майбутньому угорсько-американських парламентських відносин. У контексті цих розмов депутат прямо вказав на новий законопроєкт, автором якого виступив сенатор Ліндсі Грем, що вводить мита для найбільших покупців російських енергоносіїв. За оцінкою Гайдю, даний механізм являє прямий загрозу для угорської економіки, яка досі в значній мірі залежить від російського вуглеводного сировини. Депутат підкреслив, що саме під час цих зустрічей він «звернув увагу» американським колегам, що партія «Тиса» усвідомлює небезпеки та недоліки енергетичної залежності від Росії і що «завжди буде готовий план щодо її усунення».

Вимога винятку та диверсифікація

Визнавши, що конкретний план диверсифікації поки не готовий, Гайдю сформулював ключову вимогу Будапешта: Угорщина має бути звільнена від дії нового закону в перехідний період. «Я звернувся до американських партнерів із проханням втрутитися, щоб Угорщина була звільнена від дії цього закону, а також щоб США підтримали прагнення нашої країни до диверсифікації енергопостачання», — заявив депутат. Таким чином, Будапешт фактично просить Вашингтон надати тимчасове «вікно», протягом якого Угорщина зможе перебудувати енергетичний баланс без ризику потрапити під тарифні обмеження, порівнянні за жорсткістю з вторинними санкціями.

Контекст: від прийняття в Конгресі до підпису Трампа

Ситуація складається на тлі стрімкого просування санкційного пакета через американський законодавчий процес. Як повідомляло РБК-Україна, 17 вересня 2026 року Палата представників Конгресу США остаточно прийняла закон про санкції проти Росії. Автором документа, за даними видання, виступив сенатор Ліндсі Грем, який, згідно з тими ж джерелами, на момент публікації вже не був живий. Раніше чиновник Білого дому підтвердив, що президент Дональд Трамп планує підписати даний законопроєкт, що надасть йому юридичну силу. Для Угорщини, яка залишається однією з небагатьох країн ЄС, що продовжують закуповувати російську нафту та газ у промислових обсягах, вступ закону в силу без винятку означає автоматичне потрапляння під додаткові мита при експорті до США.

Суперечливі дані

У наданих джерелах присутній ряд деталей, що потребують уважного фактчекінгу. По-перше, РБК-Україна характеризує сенатора Ліндсі Грема як «поконого» на момент публікації, що є вкрай незвичайним твердженням, оскільки Грем протягом багатьох років залишався діючим членом Конгресу. Якщо ця інформація вірна, це означає, що законопроєкт був прийнятий посмертно, що потребує додаткової верифікації. По-друге, в одному з джерел вказується, що Трамп «планує підписати» закон, тоді як в іншому підкреслюється, що Палата представників «вже остаточно прийняла» документ. Ці формулювання не суперечать одне одному з точки зору законодавчого процесу (прийняття однією палатою не означає негайне підписання), однак створюють у читача враження, що закон уже вступив в силу, тоді як на момент 18 вересня 2026 року він, ймовірно, ще чекає підпису президента. Крім того, точні строки, в які Угорщина обіцяє подати «план щодо усунення» залежності від російських енергоносіїв, у заявах Гайдю не конкретизовані, що залишає простір для інтерпретації.

Що це означає для Будапешта та ЄС

Звернення угорського парламентарія до Вашингтона — це не просто риторичний жест, а спроба зафіксувати позицію Будапешта до того, як санкційний механізм буде формально активовано. Для Угорщини, яка протягом останніх років послідовно блокувала в ЄС єдині пакети санкцій проти Росії і відстоювала право на імпорт російських вуглеводнів, потрапляння під американські мита означало б подвійний тиск: з одного боку — від Брюсселя, з іншого — від Вашингтона. Обіцянка «завжди» підготувати план диверсифікації звучить як компромісна формула: Будапешт не відмовляється від російської нафти прямо зараз, але декларує готовність до переходу. Успіх цієї дипломатичної місії залежатиме від того, чи готовий республіканський блок у Конгресі та адміністрація Трампа надати Угорщині формальний виняток або, навпаки, розглядати її як об'єкт повної дії нового тарифного режиму.