У четвер, 17 вересня 2026 року, офіційний представник Міністерства закордонних справ КНР Го Цзякунь на регулярному брифінгу в Пекіні виступив із гострою заявою на адресу Вашингтона, закритикувавши ухвалений Конгресом США законопроєкт про нові санкції проти Росії. За його словами, ухвалений документ «не має підстав у міжнародному праві та не має мандату Ради Безпеки ООН». Го Цзякунь підкреслив, що Китай «виступає проти екстериторіальної юрисдикції та односторонніх санкцій», а торговельне співробітництво Пекіна з іншими країнами «ґрунтується на рівності та взаємній вигоді» і «не спрямоване проти жодної третьої сторони та не повинно порушуватися під тиском якоїсь третьої сторони», — повідомляє агентство Anadolu зі посиланням на прес-службу МЗС КНР.

Зміст «адського» законопроєкту та його шлях через Конгрес

Йдеться про законодавчий документ, автором якого був сенатор Ліндсі Грем, що помер до його остаточного ухвалення. Палата представників Конгресу США проголосувала за прийняття закону 252 голосами проти 154, а Сенат підтримав документ ще в серпні 2026 року. Ключова положення закону надає президентові США Дональду Трампу право вводити мита аж до ста відсотків проти країн, які продовжують закуповувати російське енергопаливо або сприяють обходу діючих санкцій. Крім того, документ передбачає персональні обмеження проти Володимира Путіна, ряду російських чиновників, банків та так званого «тіневого флоту», а також продовжує діючі обмеження проти Ірану. На момент публікації матеріалу закон перебуває на стадії підписання главою держави.

Хто постраждає перш за все: Китай та Індія

Аналітики та дипломатичні джерела згодні в тому, що найбільший удар від потенційних мит до 100 % можуть відчути Китай та Індія — два найбільших покупці російської нафти. Пекін з перших днів повномасштабного конфлікту на Україні пом'якшує наслідки західних обмежень для Москви, закуповуючи російську нафту та постачаючи товари подвійного призначення. У свою чергу, Москва, за даними західних та російських джерел, залежить від китайських постачань компонентів для безпілотників та іншого військового обладнання. Індія, в свою чергу, публічно попередила Вашингтон, що можливі американські мита «можуть завдати шкоди двостороннім стосункам», і пообіцяла надалі захищати власні торговельні та енергетичні інтереси.

Реакція Москви та дипломатичний контекст

У Кремлі ухвалення законопроєкту прокоментували в характерній для відомства манері. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав рішення Конгресу «недружнім кроком» і заявив, що нові санкції «ускладнять пошук мирного врегулювання» конфлікту на Україні. Примітно, що гостра заява Пекіна прозвучала в надзвичайно чутливий момент для американо-китайських стосунків: наступного тижня в Вашингтоні очікується саміт між головою КНР Сі Цзіпіним та президентом США Дональдом Трампом. Експерти не виключають, що санкційна тема може стати одним із ключових пунктів порядку денного переговорів, а позиція Пекіна, викладена Го Цзякунем, фактично задає «червоні лінії» для китайської сторони перед зустріччю лідерів.

Суперечливі дані

У наданих джерелах єдина версія подій: усі чотири перевірені публікації (РБК-Україна, Inosmi, ТАСС, Focus) підтверджують факт заяви Го Цзякуня 17 вересня, результати голосування 252:154 та авторство законопроєкту. Єдине змістовне уточнення стосується правового статусу документа: у низці матеріалів він іменується «ухваленим законом», тоді як формально, доки президент не підписав акт, він залишається ухваленим Конгресом законопроєктом. Це не суперечність за суттю, а різниця в журналістській термінології, однак заради точності в даному матеріалі використовується формулювання «ухвалений Конгресом законопроєкт, що очікує підпису президента».