Коли споживач відкриває банку Stella Artois, куплену в українському супермаркеті, він отримує напій, зварений за бельгійською рецептурою, але з використанням локальних ресурсів. Саме так влаштоване ліцензійне виробництво одного з найвізнаваніших пивних брендів світу на території України. Менеджер пивоварного виробництва AB InBev Efes Ukraine Лариса Акулінова в інтерв'ю виданню WAVE (проєкт «РБК-Україна») докладно розповіла, що саме приходить із Бельгії, а що заготовляється на місці, і як глобальна система контролю не дає продукту «відхилитися» від еталона.

Рецепт, який не можна змінювати

Ключовий принцип роботи українського виробництва — суворе дотримання технології, закріпленої в ліцензійному договорі. «Stella Artois ми варимо суворо за технологією, яка передається разом із ліцензією на виробництво», — наголосила Акулінова. Це означає, що пропорції, температурні режими, тривалість бродіння та інші технологічні параметри не підлягають локальній адаптації. Дотримання цих вимог контролює глобальна служба якості AB InBev, яка періодично перевіряє роботу всіх ліцензіатів бренду по всьому світу. Таким чином, українська броварня функціонує як частина єдиного виробничого ланцюжка, де відступ від стандарту неприпустимий.

Вода і солод: дві змінні у глобальній формулі

Якщо технологія жорстко зафіксована, то в ній є два компоненти, які за визначенням прив'язані до географії: вода та солод. В Україні для варіння Stella Artois використовують воду з власної свердловини та солод українського виробництва, виготовлений із глобально затверджених сортів ячменю. «Насправді відрізняються лише вода і солод», — резюмувала Акулінова. При цьому український солод зобов'язаний відповідати тим самим стандартам якості, що й сировина для бельгійських чи інших закордонних броварень. Походження води не скасовує необхідності привести її характеристики до затверджених показників: існує специфікація на водопідготовку, в якій зафіксовані допустимі значення кислотності, лужності та жорсткості. Свердловинна вода проходить відповідну підготовку, перш ніж потрапити до варочного котла.

Хміль: той самий, що й у Бельгії

На відміну від води та солоду, хміль для українського Stella Artois не закуповують локально. За словами Акулінової, у виробництві використовують чеський і німецький хміль — ті самі сорти, що й у бельгійському виробництві. Це рішення зрозуміле: хмелеві сорти безпосередньо впливають на аромат і гірчинку напою, і задля збереження ідентичності смаку бренду компанія вважає за краще не експериментувати з постачальниками. Таким чином, із трьох основних пивоварних інгредієнтів (вода, солод, хміль) два прив'язані до України, а один — хміль — залишається «імпортним» і спільним для всіх виробництв бренду.

Піврічні перевірки та дегустація у глобальній лабораторії

Контроль якості не обмежується внутрішніми процедурами броварні. Раз на пів року виробництво спрямовує зразки готового пива на аналіз до глобальної служби якості AB InBev. Разом із напоєм перевіряють сировину та воду, що використовуються в процесі. Зразки досліджують у власній лабораторії компанії за затвердженою системою критеріїв, а також проходять обов'язкову органолептичну дегустацію. Це означає, що навіть за ідеального дотримання рецептури на рівні цеху фінальний вердикт про відповідність продукту стандарту бренду виносить незалежний (у межах корпорації) орган, що працює за єдиними для всіх країн протоколами.

Що це означає для споживача

Для кінцевого покупця вся ця система означає одне: банка Stella Artois, куплена в Києві чи Львові, за смаковим профілем має бути невіддільною від тієї, що продається в Брюсселі чи Амстердамі. Різниця в сировинній базі (місцева вода, місцевий солод) нівелюється суворими специфікаціями водопідготовки та вимогами до якості ячменю. А піврічний аудит глобальної служби якості слугує страховкою від дрейфу рецептури. У підсумку споживач отримує продукт, у якому бельгійська ДНК бренду збережена навіть за використання українських ресурсів — і саме це є головним показником того, що ліцензійна модель виробництва працює як задумано.