Народний депутат Вадим Столяр публічно заявив, що банківські установи безпідставно відмовляють у переведенні його особистих коштів та коштів його родини на казначейський рахунок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) для внесення застави. Про це, за повідомленням РБК-Україна, нардеп написав у своєму Telegram-каналі. За його словами, він разом із адвокатами свідомо вирішив не оскаржувати рішення суду першої інстанції, оскільки «певен у власній правовій позиції» та готовий внести заставу в розмірі, визначеному судом. Водночас, за твердженням Столяра, встановлений судом строк він зіткнувся з тим, що банки відмовляли у проведенні необхідних переказів.

Позиція нардепа: «не ховаюсь і виконую зобов'язання»

У своєму зверненні Столяр наголосив, що не ховається від слідства та продовжує виконувати покладені на нього процесуальні зобов'язання. «Ми з моїми адвокатами свідомо вирішили не оскаржувати рішення суду першої інстанції, оскільки певні у власній правовій позиції і тому вважаємо можливим і готові внести заставу в розмірі, визначеному судом», — цитує його РБК-Україна. Депутат додав, що в відведений судом строк «зіткнувся з незаконними діями банківських установ, які полягають у абсолютно безпідставних відмовах у переведенні моїх власних коштів та коштів моєї родини на казначейський рахунок ВАКС». Таким чином, нардеп перекладає відповідальність за можливе порушення строків внесення застави на банки, заявляючи про їхні «незаконні дії».

Контекст справи: «Форест Гамп», «Фемида» та «Мідас»

Заява Столяра пролунала на тлі гучної справи, в рамках якої НАБУ та САП провели спецоперацію з розкриття злочинної організації. Серед можливих фігурантів, за даними джерел РБК-Україна, називаються заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, нардеп Вадим Столяр та екснардеп Максим Нікітась. Бюро оприлюднило записі перехоплених розмов про легалізацію 150 мільйонів гривень готівкових коштів. Прокурор САП під час засідання ВАКС щодо заходу запобігання для Максима Нікітася розкрив імена всіх фігурантів за справами «Форест Гамп» та «Фемида», серед яких, зокрема, керівники «Сенс Банку» та довірені особи фігурантів. Окремо НАБУ розкрило деталі схеми внесення 150 мільйонів гривень застави за справою «Мідас»: кошти, за версією слідства, передавались траншами через офіс екснардепа з подальшим розподілом через конвертаційний центр.

Реакція регулятора: позапланові перевірки «Сенс Банку»

На тлі цих подій Національний банк України розпочав позапланові перевірки «Сенс Банку» щодо можливого втручання його працівників у роботу системи фінансового моніторингу під час внесення застави за ексміністром енергетики Германом Галущенком. Це свідчить про те, що регулятор розглядає банківський контур як потенційно вразливу ланку в описуваних слідством схемах, що опосередковано перекликається з претензіями Столяра до дій банківських установ.

Суперечливі дані

Версії сторін суттєво розходяться. З одного боку, Столяр наполягає, що банки «безпідставно» та «незаконно» відмовляли у переведенні його власних коштів на заставу, і що він готовий виконати рішення суду. З іншого боку, за версією НАБУ та САП, навколо застави за справою «Мідас» побудована схема легалізації 150 мільйонів гривень готівки через офіс екснардепа та конвертаційний центр, а «Сенс Банк» підозрюється у втручанні у фінансовий моніторинг. У наданих джерелах не розкривається точна дата рішення суду першої інстанції та конкретні дати, коли банки нібито відмовляли у переказах, тому хронологію подій зі сторони нардепа та хронологію слідчих дій поки неможливо повністю звірити. Обидві позиції викладені у тому вигляді, в якому їх озвучили учасники процесу.

На момент підготовки матеріалу (19 вересня 2026 р.) справа перебуває в активній фазі: питання заходу запобігання та застави для ряду фігурантів розглядається у ВАКС, а регуляторні перевірки банківського сектору тривають. Підсумкова правова оцінка дій банків та законності заявлених Столяром відмов залежатиме від позиції НБУ, слідства та суду.