Президент Фінляндії Александр Стутт в інтерв'ю Financial Times виступив із закликом до європейських країн повернутися до самостійного діалогу з Росією, наголосивши, що подальше покладання на Вашингтон у питаннях відносин із Москвою є «безвідповідальним». Фінський лідер, коментуючи хід переговорного процесу між Україною та Росією, заявив, що Європа надто довго передавала управління власними інтересами щодо Росії на аутсорсинг і що тепер, коли сформовані певні рамки для переговорів, європейські лідери зобов'язані самі виходити на контакт із Володимиром Путіним.

Критика «аутсорсингу» та заклик до єдиної позиції

Стутт визнав заслуги американських перемовників за відновлення переговорного процесу, який раніше зайшов у глухий кут, і відзначив підтримку Вашингтоном участі європейських країн у майбутніх переговорах. Проте, за його словами, це не означає, що Європа повинна й надалі залишатися в ролі пасивного спостерігача. «Ми надто довго передавали європейську взаємодію з Росією на аутсорсинг, і я вважаю це безвідповідальним», — наголосив фінський президент. При цьому він наполягав на тому, що всі європейські лідери, які виходять на контакт із Москвою, повинні доносити єдине повідомлення та дотримуватися спільної позиції, щоб не дробити переговорну стратегію континенту.

Вибір між Ялтою та Гельсінкі: історична рамка

Стутт окреслив, на його думку, два історичні сценарії, між якими Європа опинилася на роздоріжжі. Перший — Ялтинська угода 1945 року, що закріпила розподіл сфер впливу після Другої світової війни та фактично віддала Центральну і Східну Європу в радянську орбіту. Другий — Гельсінські угоди 1975 року, які сприяли зниженню напруженості між Сходом і Заходом та закріпленню принципів національного суверенітету, територіальної цілісності й прав людини. На запитання журналістів, чи перебувають США в «таборі Ялти», Стутт відповів, що сподівається на протилежне, але визнав: позиція Вашингтона поки не визначена.

Невизначеність курсу Вашингтона

«Ми не знаємо, на який бік схиляться США зараз. Побіжно вони схиляються більше до Ялтинського табору, але в майбутньому можуть схилитися більше до Гельсінського», — зазначив фінський президент. За його словами, невизначеність із позицією США не повинна ставати приводом для Європи призупиняти власний діалог і відмовлятися від відстоювання власних інтересів. Стутт також заявив, що Росія не виграла війну проти України і, за його переконанням, не виграє, додавши, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європою, хоча сам континент, за його оцінкою, запізнився з підготовкою до переговорів.

Телефонна розмова з Путіним як поворотний момент

Контекстом для заяви Стутта став телефонний дзвінок, проведений наприкінці жовтня 2026 року спільно з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере, під час якого фінський і норвезький лідери передали Володимиру Путіну позицію України напередодні переговорів в Абу-Дабі. Пізніше стало відомо, що цей контакт готувався таємно протягом кількох місяців, зокрема через побоювання, що США можуть залишити європейську арену без збереження впливу на переговорний процес. Стутт в інтерв'ю Yle назвав цей дзвінок «поворотним моментом» у дипломатії континенту.