Українська оборонна промисловість останніми роками перестала бути ексклюзивом великих держпідприємств та багатомільйонних контрактів. Усе частіше в цій сфері з'являються невеликі, але високо ефективні компанії, які за лічені роки проходять шлях від студентської майстерні до серійного виробництва в промислових обсягах. Одним із таких прикладів стала Lab418 — підприємство, засноване студентом Київського авіаційного інституту Антоном Побутою. В інтерв'ю РБК-Україна він розповів, як ідея «підготуватися до армії» перетворилася на системний бізнес, що випускає тисячі безпілотників на тиждень, і чому компанія не поспішає з експортом продукції.
Від «Мавіка» до FPV-дронів: як зародилася ідея
Діяльність Lab418 почалася у 2023 році з виробництва семидюймових FPV-безпілотників. За словами Побути, вибір впав саме на цю категорію через низький поріг входу: достатньо було навчитися паяти, розібратися в базових принципах радіозв'язку та зрозуміти загальну архітектуру пристрою. «Фактично раніше за кілька тижнів можна було навчитися робити пристойний FPV-дрон і передати його військовим», — згадує засновник. Спочатку проєкт не мав жодного амбітного комерційного плану: Побута хотів просто підготуватися до військової служби й навчитися літати на дроні. Він розглядав купівлю DJI Mavic, але визнав це занадто дорогим рішенням, щоб «залишити собі». Логіка була простою: якщо все одно передавати техніку військовим, краще одразу зробити FPV-дрон. «А за першим був другий, десятий, далі сотий і так далі», — описує він ланцюгову реакцію, яка зрештою призвела до створення компанії.
Університет як інфраструктурний партнер
Коли стало очевидно, що виробництво переростає в системний бізнес, виникла практична проблема: грошей на оренду приміщень та маркетинг не було. Весь стартовий капітал пішов на навчання, закупівлю комплектовичків із Китаю та невеликий запас зарплат для перших співробітників. Рішення знайшлося у стінах рідного вишу — Київського авіаційного інституту (раніше — Національний авіаційний університет). Університет надав майстерню, де Побута та ще два інженери почали роботу. Згодом виш став повноцінним партнером: проводилися виставки, стартап запрошували на партнерські події, а в межах пошуку інвестицій університет також виступав співорганізатором. Сьогодні в КАІ створюються інженерні лабораторії та проводяться заходи, спрямовані на підготовку кадрів саме для оборонної галузі. «Участь університету конкретно в нашому стартапі дуже висока. Зараз вона може бути взагалі ключовою для людей, які тільки починають щось робити», — наголошує Побута.
Масштабування: від ста на місяць до тисяч на тиждень
На старті компанія орієнтувалася на випуск приблизно 100 дронів на місяць. «Була, напевно, дуже груба помилка робити таким чином ці розрахунки, оскільки зараз ми там виготовляємо тисячі виробів на тиждень, і фактично це зовсім інші обсяги», — визнає засновник. Поворотним моментом для масштабування стала прохання бійців 3-ї штурмової бригади: їм надійшла партія з кількох сотень дронів, на яких потрібно було встановити плати ініціації та замінити застарілі відеопередавачі. Необхідність швидко обслужити такий обсяг стала тригером для активного найму. Перший рік роботи характеризувався вкрай нестабільними замовленнями — «то була робота, то її не було», — тому команда експериментувала з форматами короткострокової зайнятості та стажувань, щоб утримувати людей в умовах непередбачуваного потоку завдань.
Кадрова політика: студенти у відділі розробки
Сьогодні Lab418 активно залучає студентів, які поєднують навчання з роботою у відділі розробки. Молоді інженери отримують оплату, а дипломні роботи пишуть за власними проєктами, реалізованими в межах компанії. Побута наголошує, що в оборонній галузі відчувається гострий дефіцит кадрів, особливо талановитих, і компанії готові вкладатися в навчання. «Якщо не робити свій стартап, то варто йти на роботу, на стажування, на практики. Сьогодні відчувається дуже великий дефіцит кадрів, особливо талановитих. Компанії готові вчити, готові займатися новими кадрами», — радить він студентам. Сам він не приховує, що був далеко не зразковим студентом: «Я не скажу, що я дуже класний студент, який ходив на пари весь час». Проте саме поєднання університетської середовища та практичної роботи у виробництві, на його думку, дає найефективніший результат.
Експорт та перспективні продукти
Попри високі темпи виробництва, Lab418 не поспішає з експортом продукції. В інтерв'ю Побута пояснює, що пріоритетом залишається забезпечення внутрішніх потреб ЗСУ та відпрацювання нових рішень. Команда працює над перспективними продуктами, які виходять за рамки стандартних FPV-безпілотників, проте деталі конкретних розробок у відкритому інтерв'ю не розголошуються. На фотографіях, що супроводжують матеріал, видно серійний безпілотник із характерним компонуванням: трилопатевий пропелер, фіксоване шасі на трьох опорах та написи кирилицею на фюзеляжі — типове маркування українських бойових дронів, які використовуються на фронті. Зображення оператора у VR-шоломі з планшетом керування ілюструє інший вектор розвитку галузі — перехід до систем із розширеною реальністю для пілотів, що також входить до кола інтересів українських розробників.
