Три провідні американські видання — CNN, MS NOW та Politico — подали у федеральний суд позов проти президента США Дональда Трампа та його адміністрації. Редакції оскаржують рішення про заборону роботи їхніх журналістів на території Білого дому та вимагають через суд відновити акредитації, а також отримати тимчасовий заборонний наказ на виконання обмежень. За даними видань, перші слухання по справі можуть відбутися вже цього тижня, що робить спір одним із найгучніших конфліктів між пресою та виконавчою владою за останні роки.

Суть позову: посилання на Першу поправку

У позовній заявці редакції посилаються на Першу поправку до Конституції США, що гарантує свободу слова та преси, а також на конституційні гарантії надійної правової процедури. Автори документа стверджують, що Білий дім анулював акредитації їхніх кореспондентів без попередження та без дотримання встановленої процедури, мотивуючи це невдоволенням влади публікаціями видань. «Ця заборона є найпрямішим нападом на Першу поправку та найгрубішим порушенням наших найфундаментальніших конституційних принципів», — йдеться в тексті позову. Видання наголошують, що подібний підхід може створити небезпечний прецедент для роботи всієї американської преси.

Хронологія заборони

За версією ЗМІ, ключові події розгорталися протягом двох днів. 18 вересня 2026 року президент Трамп оголосив про заборону CNN, MS NOW та Politico працювати на території Білого дому, пояснивши рішення тим, що ці медіа, за його словами, довгий час публікували негативні матеріали. Одразу після оголошення журналістам трьох видань анулювали пропуски. 19 вересня представників CNN, MS NOW та Politico не пустили на територію комплексу, а співробітники Секретної служби вилучили їхні прес-акредитації.

Обмеження ширші, ніж фізичний доступ

Як зазначають редакції, заходи стосуються не лише можливості перебування на території Білого дому. CNN та MS NOW втратили доступ до власного телевізійного обладнання та місць для зйомок на території комплексу. CNN, окрім того, виключили з журналістського пулу, який чергує під час заходів із участю президента. Таким чином, обмеження фактично виводять три видання з числа основних джерел оперативної інформації про діяльність глави держави.

Суперечливі дані

У публічних заявах сторін та в матеріалах фактчекінгу розходяться не стільки дати, скільки правова кваліфікація того, що відбувається, та подальший процесуальний курс. Видання наполягають, що анулювання акредитацій було здійснено без попередження та без надійної процедури, тобто з порушенням гарантій due process, і вимагають від суду тимчасової заборони на виконання обмежень. Адміністрація, навпаки, обґрунтовує заборону редакційною політикою видань і, за повідомленнями, готується оскаржувати позов і протистояти можливій вимозі суду повернути акредитації. Таким чином, одна сторона трактує ситуацію як незаконний тиск на пресу, інша — як правомірне обмеження доступу; остаточна оцінка буде дана судом.

Що далі

Очікується, що перші слухання по справі відбудуться цього тижня. Від рішення федерального суду залежатиме, зможуть ли журналісти CNN, MS NOW та Politico знову отримати акредитації та доступ до території Білого дому, а також повернуться ли вони до журналістського пулу та до місць для телевізійних зйомок. Ітог процесу може стати прецедентом, що визначає межі доступу преси до резиденції президента та допустимі підстави для анулювання акредитацій.