Телеведучий Олексій Суханов, народжений в Росії та емігрувавший в Україну, в ексклюзивному інтерв'ю для Wave РБК-Украина відверто розповів про свій шлях до української мови. Суханова, якого в Росії визнали іноземним агентом, пояснив, чому для нього знання державної мови стало питанням особистого принципу, а не просто формальною вимогою. За його словами, вивчення української не було простим процесом: «Бар'єр завжди. Російська та українська — це зовсім різні мови. Українська глибша, чутливіша та виразніша», — підкреслив він у розмові з журналістом.

Бар'єр між мовами та спадщина слів

Суханов звернув увагу на суттєві відмінності між лексикою та понятійним апаратом російської та української мов. Як наочний приклад він навів слова «любов» та «кохання». «В українській є слово „любов', яке використовується, коли ми говоримо про батьківську або дружню любов, а є слово „кохання', яке використовується лише для стосунків», — пояснив телеведучий. На його думку, подібні мовні нюанси свідчать про «розвиненість, глибину, яскравість і різнобарвність» української мови і є її безцінною спадщиною.

Еміграція як усвідомлений вибір

Головною мотивацією Суханова, за його власним визнанням, була не формальна необхідність вивчити мову, а глибоке бажання пов'язати своє життя з Україною. «Я емігрував в Україну не для того, щоб провести тут рік-два-три. Я емігрував із думкою, що я хочу тут жити», — заявив він. Саме тому телеведучий не розуміє, як людина може роками проживати в країні й свідомо не користуватися її державною мовою: «А як можна жити в країні й не знати її мову? Я не уявляю. Я не уявляю для себе, як можна жити й не лише не користуватися мовою, не розмовляти нею, а зневажати її».

Розуміння та зміна обставин

При цьому Суханов проявив розуміння до людей, що виросли в російськомовних родинах, і не став їх засуджувати. Водночас він підкреслив, що обставини змінюються, і разом із ними має змінюватися й мовна поведінка: «Ну так вийшло, справді вирос у російськомовній родині. Ну і що? Ну ми в таких обставинах жили, але зараз часи змінилися», — вважає телеведучий. Для нього перехід на українську став питанням не лише поваги до країни, а й особистого принципу, який неможливо відокремити від повсякденного життя.

Педагогіка замість тиску

Під час розмови журналістка згадала Анастасію Приходько, яка, за її словами, принципово спілкувалася з нею російською мовою. Суханов визнав, що така позиція може викликати дисонанс: він сам свого часу вивчив українську з нуля, тоді як деякі люди, народжені в Україні, виступають проти переходу на державну мову. «Мені здається, тут треба увімкнути педагогіку й бути кмітливішим», — зазначив він, додавши, що тиск і протистояння можуть бути не найефективнішим способом переконати людину перейти на українську.

Захист і природне занурення

Суханов підкреслив, що Україна має залишатися державою з українською як єдиною державною мовою, при цьому людина, яка ще не користується нею, має почуватися захищеною. «Коли вперта людина, яка не хоче переходити на українську, розуміє, що тут, у його країні, в Україні, де панує українська... він тут захищений, у нього є робота, захист суддів, правоохоронної системи, соціальний захист...», — пояснив він. На його переконання, саме такий підхід — створення умов, за яких українська природно стає частиною повсякденного життя, — здатний поступово змінити ставлення людини до мови: «З іншого боку треба заходити, тоді українська сама по собі ввійде в цю людину», — підсумував телеведучий.