В акваторії Атлантики та Балтики в бік американського узбережжя рухаються одразу три танкери з російським дизельним паливом. Їх відправлення стало практичним втіленням домовленості, досягнутої на переговорах між президентом США Дональдом Трампом та російським лідером Володимиром Путіним, яка передбачає постачання російського дизелю на американський та світові ринки. Для легалізації операцій Міністерство фінансів США видало тимчасову ліцензію, що призупиняє дію низки санкцій та дозволяє відновити експортні поставки. Примітно, що принаймні одне з трьох суден — під міжнародними обмеженнями.

Перший у черзі: Agioi Fanendes та порт Нью-Йорк

Першим до США має прибути судно Agioi Fanendes. За даними, на які посилаються Reuters та глобальний провайдер LSEG, танкер 22 жовтня завантажив у порту Приморськ на Балтійському морі 40 тисяч тонн російського дизельного палива і в ніч на 23 жовтня вирушив у трансатлантичний рейс. Пунктом призначення вказано Нью-Йорк, а прибуття очікується 7 листопада — вже після проміжних виборів до Конгресу США. Якщо розвантаження пройде штатно, це стане першою доставкою російського палива до Штатів після запровадження у 2022 році заборони на імпорт російської нафти і нафтопродуктів; частина джерел відраховує цей термін із липня 2023 року. Особи покупця і продавця партії на момент публікації не розголошувалися.

Черга суден та санкційний статус

Другим східного узбережжя США, за очікуваннями, досягне 9 листопада 20-річний російський танкер Talisman; точний порт призначення у відкритих даних не уточнюється. Третє судно — Leruo, що належить компанії з Гонконгу та ходить під прапором Сьєрра-Леоне. Воно вийшло з Санкт-Петербурга 17 жовтня і, як очікується, підійде до американського порту 11 листопада. Саме Leruo перебуває під санкціями Європейського Союзу, Великої Британії та Канади, що робить його прибуття найбільш чутливим із погляду комплаєнсу та дипломатії. У сукупності три танкери перевозять близько 140 тисяч тонн пального.

Масштаб постачань проти внутрішнього попиту

З погляду енергетичного балансу США заявлений обсяг — близько 140 тисяч тонн — співставний лише з кількома годинами внутрішнього споживання країни, тому угода має скоріше символічний та сигнальний характер, аніж стратегічний. При цьому за даними судового брокера Clarksons, кількість танкерів, що заходять до російських портів Балтики, досягла дворічного максимуму після укладення угоди, що вказує на помітний сплеск експортної логістики. Аналітики, однак, попереджають, що Росії буде складно забезпечити поставки повного заявленого обсягу дизельного палива у заявлені терміни.

Ризики для логістики та подальша динаміка

Додатковим фактором невизначеності залишається Україна: відновлення ударів по російських нафтопереробних заводах та експортних терміналах здатне ускладнити або зірвати виконання поставок. Таким чином, реалізація домовленості Трампа і Путіна залежатиме від трьох змінних — роботи тимчасової ліцензії Мінфіну США, фактичного завантаження російських НПЗ та військово-логістичної обстановки навколо експортних вузлів. Перші два рейси, очікувані на початку листопада, стануть практичною перевіркою того, наскільки стійкою є досягнута домовленість.