Сучасну людину оточують суперечливі поради з управління особистими фінансами: з одного боку, «тримайте гроші в доларах», з іншого — «не беріть кредитів за жодних обставин». Тим часом у кожному з цих усталених уявлень є суттєві нюанси, які можуть коштувати заощаджень. Засновник і президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак у бліц-інтерв'ю для РБК-Україна послідовно розібрав сім найпоширеніших міфів про особисті фінанси, пояснивши, чому інтуїтивно «правильні» рішення на практиці часто призводять до втрати капіталу.

Долар як «безпечна гавань»: чому зберігання під матрацем не працює

Перший міф, який Козак назвав хибним, — переконання, що долари автоматично надійніші за гривню. За словами експерта, долар дійсно є більш сильною валютою, проте й у ньому присутня інфляція: «У доларах щороку життя стає дорожчим — на 3%, 5%, 10%, у різні роки по-різному, але щорічне подорожчання є». Козак наголошує, що американці не відкладають заощадження в доларах під матрац: вони використовують долар як платіжний інструмент і як актив, який інвестується в інструменти, що приносять дохід. Таким чином, сама по собі валюта не захищає від обесцінювання — захист забезпечує саме інвестиційна стратегія.

Мала зарплата та інвестиції: чому починати потрібно зараз

Другий розібраний міф — «якщо зарплата невелика, відкладати гроші немає сенсу». Козак стверджує, що очікування зростання доходу може затягнутися на роки, а за цей час людина не набуває ключового навички — вміння накопичувати та керувати капіталом. «Досвід краще набувати на невеликих сумах. Може бути хибне рішення, втрати і так далі. Тому краще це тестувати на невеликих сумах», — пояснює експерт. Аналогічна логика стосується й міфу про те, що інвестувати можуть лише люди з великим капіталом: чим раніше людина починає, тим більше в неї часу для нагромадження досвіду, автоматизму та ефекту складного відсотка. «Зрештою, багаті люди всі економлять і інвестують», — резюмує Козак.

Кредит як інструмент: ніж, який ріже в обидва боки

Третій міф — повна відмова від кредитів. Козак наводить приклад банківських інструментів із пільговим періодом, коли кредит фактично не несе відсоткового навантаження. «Кредит для того, щоб вирішити якісь свої питання. Все ж краще скористатися кредитом, щоб вирішити це питання, ніж відкласти його назавжди», — говорить експерт. При цьому він не закликає брати кредити систематично: «Це не означає, що потрібно завжди брати кредит, але як інструмент він такий самий, як ніж. Може приносити користь, може приносити шкоду». Ключовий критерій, за його словами, — усвідомлене рішення та розуміння умов.

Диверсифікація валют: чому «купувати на зростанні» — погана стратегія

П'ятий міф, розібраний Козаком, — ідея купувати валюту в момент, коли курс починає рости. Експерт наполягає на протилежному підході: диверсифікація має бути постійною та механічною. «Ви вирішили, що 20% ваших коштів лежать у євро. Отримали певний дохід — 20% цього доходу купили в євро і тримаєте», — наводить він приклад. За його логікою, перетікання з одного активу в інший через короткострокове зростання чи падіння курсу перетворює диверсифікацію на спекуляцію, а не на стратегію захисту капіталу.

Депозити та кешбек: де ховається реальна вартість грошей

Шостий міф — «якщо гроші лежать на банківському рахунку, вони не втрачають своєї вартості». Козак пояснює, що все залежить від співвідношення інфляції та відсоткової ставки за вирахуванням податку. За його даними на момент інтерв'ю, банківські депозити в гривні пропонували близько 13% річних, що після вирахування податку давало порядка 10%, а інфляція становила приблизно ті самі 10%. «Громадяни, які тримають гривню на депозиті під 10–13% річних, фактично зберігають свої гроші, але не заробляють», — констатує експерт. Для реального приросту він рекомендує розглядати ОВДП, фонди, облігації або інструменти в інших валютах. Сьомий міф — «кешбек це безкоштовні гроші». Козак розкриває механізм: кешбек формується з комісії, яку банк стягує за проведення безготівкового платежу. «Компанія продає щось за 1000 гривень, і 2%, або 20 гривень із цієї суми, забирає банк за проведення цієї операції. З цих 20 гривень банк може віддати кешбеком, наприклад, 5 гривень». Оскільки продавець закладає цю комісію в ціну, кінцева вартість товарів для споживача виявляється вищою на 1–2%, що частково нівелює «безкоштовний» кешбек.

Суперечливі дані

У інтерв'ю Козак оперує конкретними цифрами: 13% річних по депозитах, близько 10% інфляції та 10% реальної дохідності після податку. Ці показники прив'язані до моменту проведення розмови й можуть відрізнятися від актуальних значень на вересень 2026 року. Крім того, сам експерт визнає, що міф про «безпеку» депозиту «може бути правдою — залежить від ситуації», що створює певну двозначність у формулюванні: за одних параметрів інфляції та ставок депозит захищає капітал, за інших — ні. Читачеві рекомендується звіряти наведені цифри з поточними даними Національного банку України перед прийняттям фінансових рішень.