У умовах триваючої війни та необхідності забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, українська телекомунікаційна галузь зіткнулася із серйозною юридичною загрозою. Асоціація операторів зв'язку «Телас» звернулася до уряду та РНБО із закликом терміново усунути законодавчі прогалини в Земельному кодексі, які створюють ризики для компаній з іноземною участю. Йдеться про неоднозначне тлумачення статті 82, що регулює право власності на землю несільськогосподарського призначення.

Юридична пастка статті 82

Суть проблеми полягає у відсутності чіткого визначення часового відсіку для оцінки складу учасників юридичної особи. Закон не вказує, на який момент має оцінюватися статус компанії — на момент її створення чи на момент фактичного набуття права власності на земельну ділянку. На думку експертів «Телас», ця невизначеність призвела до хаотичного застосування норми в судовій та адміністративній практиці. Внаслідок цього компанії, які легально володіють землею або орендують її, можуть бути визнані порушниками, якщо у їхній структурі на поточний момент (або на момент перевірки) виявляється частка іноземного капіталу, що формально обмежує їхні права володіння.

Загроза стабільності зв'язку та національній безпеці

Найкритичніші наслідки цієї правової колізії спостерігаються в секторі телекомунікацій. Базові станції мобільного зв'язку, які часто розташовані на ділянках, що можуть бути переглянуті судами або контролюючими органами, опинилися в зоні ризику. У разі визнання права власності недійсним, контроль над землею може перейти до третіх осіб. Це відкриває шлях до шантажу: нові власники можуть завищувати орендні ставки, блокувати доступ ремонтних бригад до обладнання або взагалі вимагати демонтажу веж. У умовах блекаутів та надзвичайних ситуацій, коли кожна секунда роботи зв'язку на вагу золота, такі дії можуть призвести до паралічу комунікацій та зриву роботи систем оповіщення населення.

Масштаб проблеми: від веж до оборонки

Хоча найочевидніші наслідки стосуються телекомів, проблема має системний характер. У «Телас» оцінюють масштаб загрози як такий, що охоплює понад 80 тисяч українських підприємств з іноземним капіталом. У зоні ризику опинилися не лише оператори зв'язку, а й агропромислові комплекси, об'єкти енергетики, логістичні хаби та навіть підприємства оборонно-промислового комплексу. Асоціація посилається на визначення Верховного Суду у справі №926/3616/23, вказуючи, що нерівномірне застосування норм може спровокувати хвилю земельних спорів, що завдасть удару по інвестиційній привабливості країни у 2026 році.

Протирічливі дані

З одного боку, Асоціація «Телас» наполягає на тому, що поточна правова невизначеність створює пряму загрозу національній безпеці та інвестиційному клімату, вимагаючи негайного законодавчого втручання. З іншого боку, у відкритих джерелах поки відсутні офіційні коментарі від Міністерства юстиції чи Верховної Ради щодо термінів розгляду цього питання. Існує ризик, що регулятори можуть оцінити ситуацію інакше: як необхідність посилення контролю за іноземною участю у стратегічних активах, що може призвести до зворотного ефекту — ще більшого обмеження прав бізнесу замість їх захисту. Поки позиція влади залишається неясною, що саме по собі є фактором ризику.

Заклик до влади та можливі наслідки

У своєму відкритому листі «Телас» закликає уряд та РНБО усунути правову невизначеність застосування статті 82 Земельного кодексу. Експерти асоціації підкреслюють, що без чітких правил гри український бізнес з іноземною участю залишається вразливим перед обличчям свавільних рішень. Якщо законодавці не відреагують оперативно, країна ризикує зіткнутися з масовими земельними спорами, які можуть підірвати довіру іноземних інвесторів і, що важливіше, порушити роботу критично важливої інфраструктури в розпал конфлікту.