Мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов виступив з ініціативою поширити досвід міської системи екстреного реагування на інші українські міста та громади. Ініціативу було представлено на засіданні Ради Коаліції за участю прем'єр-міністра України Сергія Корецького, представників Верховної Ради, профільних міністерств і служб, обласних військових адміністрацій та громад. За словами Терехова, харківська модель може стати основою єдиного загальнонаціонального стандарту цивільного захисту та оперативного реагування, що адаптується під потреби різних територій.

Від американського досвіду до українського стандарту

Ідея створення ситуаційного центру в Харкові, як зазначив міський голова, зародилася ще до початку повномасштабної війни. На тому етапі місто вивчало американський досвід організації управління в надзвичайних ситуаціях, який згодом ліг в основу харківської моделі. Сьогодні цей досвід, перевірений в умовах реальних бойових дій, пропонується як готова платформа для тиражування. Терехов наголосив, що стандарт охоплює весь цикл реагування: від попередження населення про небезпеку та виявлення місця удару до ліквідації наслідків, надання допомоги постраждалим і відновлення життєво важливої інфраструктури.

Як влаштовано координацію служб

Ключовим завданням харківського підходу стало об'єднання роботи багатьох відомств у єдиному оперативному просторі. До системи залучені представники міської влади, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, патрульної поліції, екстреної медичної допомоги, енергетичних та газових служб. Окремо налагоджено безпосередню взаємодію зі Збройними силами України. При цьому кожна служба зберігає свої повноваження, але діє узгоджено з іншими без додаткових затримок на пошук відповідальних і внутрішні погодження. Терехов підкреслює: наявність сучасної техніки, професійних рятувальників та обладнаних лікарень не гарантує швидкої допомоги, якщо інформація між службами передається із запізненням і люди витрачають хвилини на бюрократичні процедури.

30 секунд замість п'яти хвилин

Практичні результати харківської системи фіксуються в конкретних цифрах. За 86 тижнів роботи тривалість повітряних тривог у місті скоротилася на 39,75%, що, за словами мера, дозволило жителям «зовсім по-іншому жити і працювати». Суттєвий внесок зробила спеціалізована система відеоспостереження: час визначення місця ворожого удару скоротився з п'яти хвилин до 30 секунд. Це дозволяє швидше оцінити обстановку, розпочати реагування та залучити необхідні служби. Для координації на місцях місто використовує спеціалізований радіозв'язок, зокрема для попередження працівників про загрозу повторних обстрілів. За даними Терехова, міські служби сьогодні можуть зібратися на місці удару протягом п'яти–шести хвилин.

Комунальні служби на передовій

Окрему роль у реагуванні відіграють комунальні підприємства. Їхні співробітники одними з перших прибувають на місця ударів: розбирають завали, допомагають рятувальникам, перекривають пошкоджені комунікації та відновлюють електро-, водо- і теплопостачання. Часто ця робота ведеться під загрозою повторних обстрілів. Терехов звернувся до працівників комунального сектору із закликом усвідомлювати, що їхня щоденна діяльність в умовах війни є частиною порятунку людських життів.

Комплексний стандарт, а не лише ситуаційний центр

Харківський стандарт безпеки, як роз'яснив міський голова, не зводиться виключно до роботи ситуаційного центру. Це комплексний підхід до підготовки міста до надзвичайних ситуацій, який передбачає облаштування укриттів, формування матеріальних резервів, забезпечення резервного енергопостачання, підготовку фахівців та проведення регулярних навчань. Терехов зазначив, що навіть найкраща координація не здатна забезпечити належний захист без необхідних ресурсів, тому масштабування моделі на інші міста має супроводжуватися відповідним фінансуванням та інфраструктурним забезпеченням.