В Україні офіційно затверджено методичні рекомендації, які встановлюють єдиний порядок та алгоритми створення так званих «безпечних просторів» для персоналу та відвідувачів на підприємствах, в установах та організаціях. Документ визначає конкретні технічні параметри, вимоги до конструкцій будівель та процедури оцінки, яких необхідно дотримуватися під час облаштування таких приміщень. Ключовий акцент зроблено на захисті від побічної дії звичайних засобів ураження — так званого «жовтого рівня» небезпеки, — із мінімізацією ризиків, пов'язаних з надлишковим тиском повітряної ударної хвилі та впливом вторинних уламків.
Що таке «безпечний проストір» і що це не таке
Важливо одразу розмежувати поняття. Методичні рекомендації чітко фіксують: облаштування безпечного простору не звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку дотримуватися вимог законодавства щодо будівництва фонду захисних споруд цивільного захисту — укриттів, протирадіаційних укриттів — або споруд подвійного призначення. Документ не призначений для проєктування захисних споруд у класичному розумінні. Це інструмент додаткового захисту, який працює у зв'язці з існуючими нормами, а не замінює їх. Таким чином, підприємство, обладнуючи безпечний простір, не знімає з себе відповідальності за наявність повноцінного укриття відповідно до чинного законодавства.
Де розміщувати та які конструкції підходять
Рекомендації дають конкретні орієнтири щодо вибору приміщень. Перевагу віддають підвальним та цокольним поверхам, а також внутрішнім приміщенням, які утворюють так зване «ядро жорсткості» будівлі — наприклад, монолітні стіни східцевих або ліфтових шахт. Категорично не рекомендується використовувати приміщення вище першого поверху або ті, що мають зовнішні огороджувальні конструкції з великими прорізами. До несних елементів висуваються жорсткі вимоги: зовнішні стіни будівель, де облаштовуються безпечні простори, повинні мати товщину не менше двох–двох із половиною цеглин (від 56 сантиметрів) або являти собою залізобетонні стіни завтовшки від 30 сантиметрів. Монолітні перекриття повинні мати товщину не менше 300 міліметрів із потрійним армуванням.
Площа, місткість та час перебування
Розрахункові параметри приміщення також прописані в рекомендаціях. На одну людину має припадати не менше 1,2 квадратного метра площі, а внутрішній об'єм приміщення — від 1,5 кубічного метра на людину. Рекомендована висота приміщень становить від 1,8 метра. Що стосується часу, обладнання безпечного простору має забезпечувати безперервне перебування людей не менше чотирьох годин. Це означає наявність відповідних систем вентиляції, запасу води та інших умов для автономного знаходження в приміщенні протягом зазначеного періоду.
Процедура оцінки та оформлення рішення
Балансоутримувач приміщення зобов'язаний організувати збір вихідних даних та залучити компетентних фахівців для проведення технічного обстеження та необхідних динамічних розрахунків, зокрема з урахуванням навантажень повітряної ударної хвилі. За підсумками роботи рішення про використання приміщення як безпечного простору оформлюється у вигляді звіту довільної форми, в якому описуються об'єкт, розглядачувані сценарії загроз та вжиті заходи безпеки. Документ не має суворо регламентованої форми, що дає балансоутримувачу певну гнучкість в оформленні, при цьому зміст має бути вичерпним.
Інформування персоналу та контроль загроз
Підприємство або організація зобов'язані поінформувати персонал і відвідувачів про наявність безпечного простору шляхом розміщення спеціальних табличок на входах відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1128. Крім того, балансоутримувач несе відповідальність за оперативне інформування людей у разі зміни рівня загрози з «жовтого» на «червоний». Якщо приміщення під час експлуатації втрачає захисні властивості — наприклад, внаслідок пошкодження конструкцій, — його використання як безпечного простору має бути негайно припинено. Ці вимоги формують замкнений цикл: від проєктування та оцінки до експлуатації та контролю стану приміщення протягом усього періоду його використання.
