У 2026 році, коли технології дозволяють нам зазирнути в глибини історії, давні артефакти стають предметом не лише наукового інтересу, а й нелегальної комерції. Однак за фасадом екзотики ховається серйозна загроза для здоров'я, про яку попереджають сучасні вчені. Мова йде не про містичні прокляття, а про реальні біологічні та хімічні ризики, пов'язані з торгівлею людськими рештками.

Ріст нелегального ринку та цифровізація торгівлі

Згідно з останніми даними, ринок торгівлі частинами давніх тіл, що працює в напівнелегальному режимі, демонструє значний ріст. Цьому сприяють соціальні мережі, платформи електронної комерції та онлайн-аукціони, які полегшують доступ до рідкісних і небезпечних товарів. Аналіз 128 публікацій на платформах компанії Meta, а також на спеціалізованих торгових сайтах, виявив численні випадки продажу решток, що мають явні ознаки біологічного руйнування.

Ключовою проблемою є повна відсутність усвідомлення ризиків з боку учасників угод. Продавці, як правило, не надають жодних інструкцій з техніки безпеки, відправляючи небезпечні вантажі через звичайні поштові служби. Це створює ситуацію, де покупці та логістичні працівники стикаються з загрозою, не маючи ні підготовки, ні засобів захисту.

Біологічні та хімічні небезпеки решток

Небезпека давніх мумій має подвійний характер: хімічний та біологічний. Процеси штучної чи природної муміфікації, що застосовувалися століттями, часто включали використання важких металів для уповільнення розкладання тканин. До складу консервантів входили миш'як, ртуть та свинець, які можуть зберігатися в тканинах тисячоліттями, представляючи токсичну загрозу при контакті.

Не менш небезпечні сплячі мікроорганізми, що зберігаються в рештках. Під час транспортування чи переміщення мумій спори грибків можуть потрапляти в атмосферу. Вчені нагадують історичні прецеденти: саме вдихання спор грибка Aspergillus стало причиною смерті 10 із 12 вчених, що відкрили гробницю короля Казимира IV у Кракові у 1970-х роках. Існує також версія, що подібна інфекція могла стати причиною смерті лорда Карнарвона після відкриття гробниці Тутанхамона у 1923 році.

Загроза для логістичного ланцюжка

Дослідження показало, що небезпека поширюється далеко за межі кола колекціонерів. Через використання кур'єрських та поштових служб для транспортування муміфікованих решток під загрозою опиняються тисячі людей, що працюють у логістиці. Працівники складів, водії, співробітники транспортних хабів та митники, як правило, не носять засобів індивідуального захисту при першому контакті з такими відправленнями.

Професорка людської біоархеології зі Стаффордширського університету Кірсті Сквайрс підкреслює, що торговці часто зберігають рештки в побутових умовах — наприклад, у кімнатах житлових будинків, без захисних футлярів та температурного контролю. Це створює ідеальні умови для поширення патогенів у навколишньому середовищі.