22 вересня 2026 року в Вашингтоні відбулася подія, яку спостерігачі називають переломною для всієї арктичної геополітики: президент США Дональд Трамп, прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен і голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нілсен підписали нову угоду про безпеку острова. Документ, про підготовку якого сторони вели переговори протягом кількох місяців, закріплює за Сполученими Штатами право на «розвиток значної військової присутності» в Гренландії і, по суті, ставить крапку в тривалій дискусії про майбутнє стратегічного острова в Арктиці. Про це повідомило видання РБК-Україна зі посиланням на заяву Білого дому в соціальній мережі X.
Ключові положення нової угоди
Згідно з текстом документа, США отримують дозвіл на створення двох військових об'єктів на території Гренландії: бази поблизу Нарсарсуака на півдні острова та бази в Местерсвізі на сході. Окрім того, угода містить положення, яке забороняє «противникам Вашингтона» будувати власні військові бази на гренландській території. За словами Єнс-Фредеріка Нілсена, новий документ не скасовує, а продовжує дію історичної угоди 1951 року, яка й заклала основу американської військової присутності на острові. Таким чином, Вашингтон формально закріплює за собою статус постійного оборонного партнера Гренландії, розширюючи при цьому масштаби інфраструктури.
Реакції сторін: від «віхи в стосунках» до «кінця спекуляцій»
Єнс-Фредерік Нілсен, коментуючи підписання, наголосив, що угода має «покласти край усім спекуляціям щодо того, на чиїй стороні стоїть Гренландія». «Ми й надалі будемо друзями США та частиною західного альянсу», — заявив голова гренландського уряду. Метте Фредеріксен, у свою чергу, назвала документ «віхою в тривалих стосунках» між Вашингтоном і Копенгагеном і підкреслила, що нова угода «більша і краща» порівняно з договором 1951 року. «Угода, яка може тривати вічно», — додала датська прем'єрка. Дональд Трамп, виступаючи перед журналістами, подякував обома лідерами і запевнив: «У нас будуть фантастичні та надійні стосунки. Це чудово для Європи та США. І для всіх. І це буде чудово також для Гренландії».
Контекст: місяці суперечок і стратегічний розрахунок
Підписання угоди стало підсумком кількох місяців напружених дискусій про майбутнє Гренландії. Раніше, як повідомляло РБК-Україна, Вашингтон уже заявляв про намір відновити та розширити військову присутність на острові, а Трамп публічно обіцяв, що США, Данія та Гренландія укладуть документ, який дасть американській стороні «постійний контроль над безпекою острова». Стратегічне значення Гренландії для Вашингтона зумовлене її розташуванням в арктичному регіоні: остров контролює ключові морські маршрути, а його територія включає об'єкти раннього попередження та космічного моніторингу. У умовах посилення конкуренції між великими державами за вплив в Арктиці закріплення американської військової присутності розглядається як превентивний крок, спрямований на виключення альтернативних військових баз на острові.
Що це означає для регіональної архітектури безпеки
Нова угода фактично трансформує формат стосунків 1951 року в ширший і довгостроковий договір, у якому Гренландія виступає не просто як територія під суверенітетом Данії, а як самостійний політичний суб'єкт, що підписує документ нарівні з двома столицями. Для Копенгагена це означає збереження суверенітету при водночас визнанні американської оборонної ролі; для Вашингтона — легітимізацію та розширення інфраструктури; для Нуука — формальне закріплення статусу «частини західного альянсу» та захист від зовнішнього тиску. Експерти відзначають, що положення про заборону баз для «противників Вашингтона» робить документ не лише оборонним, а й стримувальним щодо третіх країн, що надає угоді виражений геополітичний характер.
