За даними Reuters, що посилається на три джерела, знайомі із ситуацією, президент США Дональд Трамп останніми днями повідомив старшим радникам, що розглядає можливість не відновлювати масштабні атаки на Іран, якщо Тегеран або підтримувані ним хусити в Ємені не вдаватимуться до нових провокацій. Таким чином, Вашингтон фактично пов'язує подальшу військову активність із поведінкою іранської сторони: за відсутності ескалації з боку Ірану та його союзників нові удари можуть не послідувати. При цьому військовий сценарій, за оцінкою видання, як і раніше, залишається на порядку денному.

Суперечливі публічні сигнали

Нинішні та колишні американські посадовці зазначають, що Трамп досі не визначився з тим, як завершити конфлікт, який США розпочали разом із Ізраїлем у лютому. Його публічні заяви у цьому контексті виглядають суперечливими: в одних виступах президент погрожує новими ударами, в інших говорить про скорочення військової кампанії. Війна залишається непопулярною всередині країни, а союзники Вашингтона на Близькому Сході, за тими ж даними, просять американського лідера не повертатися до повномасштабних бойових дій.

Фактор союзників та позиція Білого дому

Трамп визнав, що зважає на позицію партнерів. У недавньому інтерв'ю спортивному коментатору Стівену А. Сміту він заявив: «Я міг би покласти цьому край негайно, але на прохання країн, які я намагаюся захистити, ми робимо це трохи довше, трохи цивілізованіше». У Білому домі підкреслили, що остаточне рішення щодо подальших дій залишається за президентом, і додали, що США займають сильні позиції, контролюють Ормузьку протоку та спостерігають за погіршенням економічної ситуації в Ірані. «Тільки президент Трамп знає, що він зробить і коли», — зазначив представник адміністрації.

Військова логістика та межі ударів

За словами ще трьох джерел Reuters, найближчими днями в регіон Близького Сходу має прибути третій авіаносець. Спочатку він мав замінити один із двох кораблів, що вже перебувають у районі, однак за потреби всі три можуть залишитися там. Серед можливих цілей нових ударів називаються підземні ядерні об'єкти Ірану; при цьому США вже атакували ці об'єкти, тому ефективність повторних ударів залишається під питанням. За оцінками американської розвідки, нові атаки навряд чи суттєво змінять позицію Тегерана на переговорах. Крім того, Трампу доповіли про стан запасів озброєння: частина боєприпасів скоротилася до тривожного рівня.

Хронологія зміни курсу

Останніми днями позиція Вашингтона щодо Ірану змінювалася від погроз новими ударами до спроб уникнути відновлення повномасштабної війни. 9 листопада глава МЗС Ірану Аббас Арагчі фактично висунув США ультиматум, давши два дні на припинення бойових дій на всіх фронтах і пригрозивши жорсткою відповіддю. Вже 10 листопада Трамп назвав відновлення бойових дій малоймовірним, хоча запевнив, що американські війська готові до ескалації. Наступного дня стало відомо, що Вашингтон схиляється до третього сценарію — посилення економічного тиску на Тегеран замість нових ударів або мирної угоди. Такий підхід передбачає подальше обмеження можливостей Ірану фінансувати військові сили та відновлювати озброєння.