«Нова газета Європа» опублікувала масштабний розрахунок, згідно з яким з початку повномасштабної війни Росії проти України вітчизняні системи охорони здоров'я та освіти недоотримали з федерального та регіональних бюджетів не менше одного трильйона рублів. За оцінкою видання, обидві ключові складові соціальної сфери фінансувалися протягом кількох років нижче рівня інфляції, що призвело до системного «стискання» реальних витрат. На медицину, за підрахунками журналістів, з бюджету було спрямовано на 728 мільярдів рублів менше, ніж слід було б при індексації за інфляційними показниками. У сфері освіти аналогічний розрив склав 322 мільярди рублів. У сумі ці два напрямки дають той самий трильйон, який, по суті, був переспрямований на військові потреби.

Вісімсот випадків скорочень: статистика «затягування пасків»

Крім макропоказників, автори дослідження зафіксували понад 800 конкретних випадків скорочення персоналу та закриття установ у соціальній сфері з 2021 року. Примітно, що понад чверть усіх задокументованих інцидентів припадає на 2026 рік — такого обсягу скорочень не спостерігалося в жодному попередньому році. За десять місяців поточного року видання виявило більше епізодів економії в соціальній сфері, ніж за весь 2025 рік. Точні кількісні дані щодо кожного регіону в публікації не наводяться, однак динаміка однозначно вказує на прискорення негативних тенденцій.

Не лише «небагаті» регіони: географія кризи

Важливий висновок дослідження полягає в тому, що скорочення витрат на соціальну сферу не обмежується традиційно бідними суб'єктами Федерації. Окрім Карелії та Володимирської області, які історично належать до числа регіонів з обмеженим бюджетом, серйозна економія фіксується у промислових та видобувних територіях: Кемеровській та Свердловській областях, Красноярському краї та Республіці Саха (Якутія). Це свідчить про те, що дефіцит фінансування має системний характер і не зводиться до проблем окремих депресивних регіонів.

Кінець воєнного буму: чому 2025 рік став переломним

Автори дослідження пов'язують різке посилення скорочень з 2025 роком із завершенням так званого «воєнного економічного буму» 2023–2024 років. У ці два роки значна частина бюджетних ресурсів була сконцентрована на оборонних замовленнях та пов'язаних з ними виробничих ланцюжках, що дозволяло формально підтримувати обсяги фінансування соціальної сфери. У міру вичерпання цього ефекту та зростання фіскальних зобов'язань держави перед військовим сектором, «соціалка» виявилася першою жертвою перерозподілу. Індексація нижче інфляції перетворилася з тимчасового заходу на стійку практику, а реальні втрати бюджетів лікарень, шкіл та соціальних установ накопичуються з кожним роком.

Що це означає для громадян

Для кінцевого споживача соціальних послуг наслідки такого хронічного недофінансування проявляються в погіршенні якості медичної допомоги, скороченні кількості працюючих медиків і педагогів, закритті невеликих лікарень і шкіл у малих містах, а також у зростанні навантаження на персонал, що залишився. Трильйон рублів, недоотриманий за чотири роки, — це не абстрактна цифра, а конкретні нездійснені закупівлі обладнання, неоплачені понаднормові, невідремонтовані будівлі та не заповнені вакансії. Без зміни пріоритетів бюджетної політики тенденція, зафіксована «Новою газетою Європа», з високою ймовірністю збережеться і в 2027 році.