Президент США Дональд Трамп особисто зустрів голову КНР Сі Цзіньпіна на військовій базі Joint Base Andrews, розгорнувши для китайського лідера червону доріжку. Зустріч відбулася близько 18:00 за місцевим часом, коли літак із головою Китаю приземлився на аеродромі в околицях Вашингтона. Трамп разом із першою леді Меланією вийшов до трапа борта, де їх уже чекали Сі Цзіньпін і його дружина Пен Ліянь. За словами представниці Білого дому Анни Келлі, жест має характер відповіді: «Президент Сі приймав президента Трампа в Китаї на історичному саміті цього літа, і президент Трамп відповідає взаємністю, вітаючи китайську делегацію у відповідному візиті цього тижня».

Дипломатичний жест без прецеденту за 60 років

Особиста зустріч іноземного лідера на Joint Base Andrews — вкрай нетипова практика в американській дипломатії. Востаннє президент США виходив на аеродром для привітання глави іноземної держави у 1962 році, коли Джон Ф. Кеннеді приймав британського прем'єра Гарольда Макмілллана. У наступні десятиліття аеродром використовувався переважно для церемоній із участю пап Римських: Джордж Буш-молодший зустрічав Бенедикта XVI у 2008 році, Барак Обама — Франциска у 2015-му. Таким чином, Сі Цзіньпін став першим чинним головою іноземної держави за понад шість десятиліть, якому американський президент влаштував персональний прийом біля трапа літака.

Військова демонстрація на злітній смузі

Окрім червоної доріжки, на майданчику для церемонії були вишиковані дванадцять винищувачів: шість F-16 і шість F-22. Розташування бойових машин на тлі прибуваючого борта китайського лідера стало наочною демонстрацією військово-повітряної могутності США. Аналітики відзначають, що подібна комбінація — символічне «привітання» у вигляді червоної доріжки та водночас візуальне нагадування про військову перевагу — перетворює церемонію на багаторівневий дипломатичний сигнал: з одного боку, повага до гостя, з іншого — демонстрація сили.

Контекст: як Трамп зустрічав інших лідерів

Для порівняння: у лютому 2025 року Трамп зустрічав Володимира Зеленського біля входу до Західного крила Білого дому, а короля Великої Британії Чарльза III — на Південному портику резиденції в квітні того ж року. Обидва прийоми пройшли в межах стандартного протоколу для візитів до Вашингтона. Останній державний візит Сі Цзіньпіна до США відбувся у вересні 2015 року за адміністрації Обами, що робить нинішній приїзд китайського лідера подією, що розірвала понад десятирічну паузу в особистих контактах на найвищому рівні між двома найбільшими економіками світу.

Асиметрія привітань

Варто зазначити, що під час візиту Трампа до Пекіна у травні 2026 року Сі Цзіньпін не влаштовував американському президентові аналогічної зустрічі в аеропорту. Білий дім у заяві Анни Келлі підкреслив саме «відповідний» характер нинішньої церемонії, однак спостерігачі вказують на помітну асиметрію: американська сторона розгорнула масштабну військову та протокольну інфраструктуру, тоді як китайська сторона обмежилася стандартним прийомом. Це створює додатковий контекст для оцінки того, наскільки Вашингтон прагне продемонструвати готовність до діалогу на рівних.

Геополітичний фон і ставки переговорів

Церемонія пройшла на тлі складних переговорних очікувань. За даними джерел, союзники США в Азії висловлюють занепокоєння тим, що Трамп може піти на поступки Пекіну з питань Тайваню чи торговельної політики в обмін на економічні домовленості. Накануні зустрічі Володимир Зеленський звернувся до американського лідера з проханням використати вплив Китаю для тиску на Росію, запропонувавши залучити Пекін до механізмів врегулювання на Україні. Сі Цзіньпін, у свою чергу, по прибутті заявив, що «Китай і США мають бути партнерами, а не суперниками», задаючи тон майбутнім консультаціям. Масштабність церемоніального прийому на Ендрюс, за оцінками дипломатичних кіл, має створити атмосферу довіри перед тим, як сторони перейдуть до обговорення найгостріших торговельних та геополітичних питань.