Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в авторській колонці для РБК-Україна виклав ключові тези талліннської цифрової політики, спираючись на два десятиліття практичного досвіду: від масштабних кібератак 2007 року до поточних викликів, пов'язаних із автономним штучним інтелектом. За його словами, війна Росії проти України остаточно переформатувала порядок денний: цифрова інфраструктура пере перестала бути виключно технологічною темою і стала питанням національної безпеки та виживання держави. «Росія продовжує використовувати цифрові інструменти та кібератаки як повноцінну зброю проти цивільної інфраструктури та державного управління», — констатує глава естонського МЗС.

Урок 2007 року: від кризи до інституційної реформи

Цахкна нагадує, що Естонія вперше зіткнулася із системною кіберзагрозою у 2007 році, коли країна зазнала масштабних кібератак, які паралізували роботу банків, ЗМІ та державних порталів. Цей інцидент, за його оцінкою, показав, що кіберзагрози — «не лише технічні інциденти, а питання національної безпеки та зовнішньої політики». Відповіддю Таллінна стала інституційна перебудова: у 2008 році Естонія ухвалила першу в країні Стратегію кібербезпеки та створила посилені механізми міжвідомчої координації під егідою уряду. Відтоді, стверджує міністр, цифрова політика Естонії будується на принципі, що технологічну відкритість неможливо відокремити від стійкості інфраструктури.

Eesti.ai: прагматична ставка на штучний інтелект

Центральним елементом естонської цифрової стратегії сьогодні є програма Eesti.ai, яку Цахкна називає «стратегічним вибором» країни. Амбітні цільові показники програми: подвоїти вартість естонської робочої сили до 2035 року за рахунок впровадження ШІ в державне управління та сферу державних послуг, збільшити ВВП на 25 % протягом п'яти років і на 50 % — протягом десяти років. При цьому міністр наголошує на прагматичному, «не утопічному» підході: пріоритет віддається перевірці того, де автономні системи здатні скоротити паперову рутину, підтримати державних службовців і підвищити продуктивність, зберігаючи при цьому «контроль у руках людей». Ключовий виклик, який він виділяє, — формування розвитку та впровадження автономного ШІ таким чином, щоб посилити безпеку та стійкість, не втрачаючи демократичного управління.

Талліннський саміт і десятиліття цифрового діалогу

Протягом останнього десятиліття Талліннський цифровий саміт, за словами Цахкни, об'єднує уряди, компанії та технологічних фахівців для вирішення питань, які сьогодні перебувають у центрі дискусій із зовнішньої політики: хто контролює критично важливу цифрову інфраструктуру, як регулювати штучний інтелект і як відкриті суспільства можуть залишатися в безпеці. «Естонія знає, що потрібно для побудови цифрової держави. Тепер нам потрібно перенести цей досвід у наступну технологічну епоху», — формулює міністр завдання на найближчу перспективу.

Досвід України: кіберзахист як екосистема

Практичну перевірку тез про цифрову стійкість Цахкна пов'язує з візитом до Києва у вересні 2026 року на чолі делегації «П'ятірки країн Північної Європи та Балтії» (NB8). Він описує, як протягом усього візиту «вдень і вночі лунали сирени повітряної тривоги», а російські дрони й ракети уражали магазини, АЗС, пасажирські поїзди та житлові будинки. При цьому, за його спостереженнями, українські державні органи забезпечували безперебійну роботу служб, підтримуючи довіру та зв'язок громадян із державою навіть під час атак. Вже у 2022 році, зазначає міністр, Україна продемонструвала «надзвичайну цифрову стійкість», швидко адаптувавши існуючі цифрові сервіси та розробивши нові додатки для потреб воєнного часу.

Талліннський механізм: міжнародна кібердопомога Україні

Головний урок, який Україна дає всьому світу, за оцінкою Цахкни, полягає в тому, що кіберстійкість важливіша за запобігання кожній окремій атаці: системи слід проєктувати так, щоб вони витримували збої та продовжували виконувати критично важливі функції навіть за умови порушення цілісності. Другий урок — держава не спроможна самостійно захищати національний кіберпростір, і кіберзахист є екосистемою, в якій уряд, приватний сектор і міжнародні партнери діють як єдине ціле. Підтримку України з боку Естонії міністр ілюструє «Талліннським механізмом» — рамками міжнародного співробітництва з надання допомоги у сфері цивільної кібербезпеки, які дозволили об'єднати державний і приватний досвід задля зміцнення цифрової інфраструктури України.