Щодня ми відкриваємо посилання від знайомих, довіряємо повідомленням у месенджерах і автоматично заходимо в робочу пошту, банк і хмарні документи. Саме ця довіра та звичка діяти «на автопілоті» сьогодні роблять нас найбільш вразливими в мережі, пояснює Руслана Коренчук — CEO «Дія. Освіта», CDTO Campus і менеджер спільних проєктів Мінцифри та Фонду Східна Європа — у колонці для РБК-Україна.
Впевненість як головна вразливість
За даними дослідження цифрової та ШІ-грамотності, серед тих, хто не вважає розвиток цифрових навичок актуальним, 55% відповідають: «Я і так усе вмію». У 2019 році так казали 38%. Експертка наголошує: впевненість спирається на минулий досвід, тоді як інтернет змінюється швидше, ніж ми встигаємо його переосмислити. Ключова навичка цифрової грамотності сьогодні — вміння засумніватися в тому, що ми вже все знаємо.
Навички зростають, але й вразливі користувачі — також
Базові цифрові навички тепер мають 58% дорослих українців проти 47% у 2019 році. Водночас частка людей із низьким рівнем навичок, яка кілька років скорочувалася, повернулася до показника 2019 року — близько 38%. Дослідники пов'язують це з тим, що в мережу приходять нові користувачі, які тільки починають розвивати навички. За тими ж даними, 67% користувачів інтернету за рік стикалися з проблемами безпеки: фішингом, повідомленнями зі зламаних акаунтів друзів, підробленими сайтами. Кожен четвертий не вживає жодних заходів захисту, а лише третина почувається в мережі безпечно.
ШІ змінює правила соціальної інженерії
Якщо раніше шахрая видавали помилки в тексті, то на початку 2025 року понад 80% спроб соціальної інженерії у світі вже використовували штучний інтелект, за даними Агентства ЄС з кібербезпеки ENISA. Повідомлення стали грамотними та персональними, а голос можна підробити за кілька секунд запису. За дослідженням, 44% українських користувачів за рік отримували прохання переказати гроші через зламаний акаунт знайомого. При цьому ШІ використовують 42% дорослих українців: половина покладається на його поради під час ухвалення рішень, а третина за пів року помічала, що ШІ вигадує факти.
Європейський контекст і орієнтир 2030 року
Виклик не обмежується Україною. За даними Євростату, в ЄС близько 40% людей досі бракує базових цифрових навичок, а мета блоку — щоб до 2030 року такими навичками володіли 80% дорослих. Україна рухається до того ж орієнтира.
«Місяць цифрової грамотності» та Гієна Гігієна
З 2021 року разом із Міністерством цифрової трансформації проводиться ініціатива «Місяць цифрової грамотності», що виросла з пан'європейської кампанії All Digital Week. Обличчям кампанії стала Гієна Гігієна — героїня, яка потрапляє в ті самі пастки, що й звичайні користувачі: голосує в підозрілих конкурсах, вірить у раптові виграші, відкладає оновлення телефону. Кампанія охопила 4,1 мільйона людей і здобула дві бронзові нагороди — на Київському міжнародному фестивалі реклами та на ADC*UA Awards. У її центрі — безплатний освітній серіал «Цифрові навички та онлайн-безпека».
Висновок експертки простий: цифрова грамотність — це не програмування і не знання термінів, а звичка перевіряти джерело, сумніватися у «знайомому» голосі та не ухвалювати рішення на автопілоті. Саме ця звичка, за її словами, сьогодні захищає найкраще.