Станом на середу, 26 серпня 2026 року, українські мережі АЗС зберегли чинні цінові таблички на рівні попереднього дня — різких переглядів тарифів на тлі стабілізації ринку не відбулося. При цьому, як фіксує моніторинг РБК-Україна, розрив між операторами залишається суттєвим: залежно від обраної мережі різниця в вартості палива на одному літрі сягає від 1,60 до 6 гривень. Для водія, який заправляє повний бак, це означає відчутну переплату, яка за місяць регулярних поїздок складається в сотні гривень.

Дизельний сегмент: максимальний розрив цін

Найбільш помітний ціновий розкид спостерігається саме в сегменті дизельного палива. На повному баку об'ємом 50 літрів стандартного ДТ різниця між заправкою на мережі «Укрнафта» та SOCAR становить близько 250 гривень, а для преміального дизеля цей показник сягає 300 гривень. Таким чином, вибір оператора в сегменті ДТ стає одним із найважливіших з економічної точки зору рішень для власника автомобіля.

Бензин А-95 та «велика трійка»

У сегменті бензину стандартний А-95 у мережі «Укрнафта» коштуватиме на 4 гривні за літр дешевше, ніж у так званій «великій трійці» — OKKO, WOG та SOCAR. Саме ці три мережі, за даними моніторингу, формують верхню межу цінового коридору на бензинному паливі, тоді як «Укрнафта» утримує нижчий рівень цін.

Автогаз: де заправка вигідніша

У сегменті зрідженого нафтового газу найвигіднішу ціну пропонує «Укрнафта» — 42,90 грн/л. На заправках WOG вартість автогазу вища на 1,60 грн і становить 44,50 грн/л, а на мережах OKKO та SOCAR ціна зафіксована на рівні 43,90 грн/л. Розкид у 1,60 грн за літр робить вибір мережі особливо важливим для власників газомоторного транспорту, які заправляються найчастіше.

Перспективи: ринок стабільний, але дешевшати паливо не буде

Експертні оцінки, відображені в галузевих публікаціях, вказують на те, що ринок палива в Україні увійшов у фазу стабільності: подальше значне дешевшання не прогнозується, а ціни визначатимуться балансом імпортних потоків, логістичних обмежень та внутрішнього попиту. Для споживачів це означає, що стратегія економії зміщується від очікування зниження цін до усвідомленого вибору мережі АЗС з мінімальним ціновим розривом.