30 жовтня 2026 року вартість ф'ючерсних контрактів на постачання природного газу в січні 2027 року на найбільшому європейському газовому хабі TTF (Нідерланди), що торгуються на Міжнародній біржі ICE, досягла абсолютного історичного максимуму — 103,9 євро за мегават-год. Це найвище значення за всю історію торгів на майданчику. У перерахунку на українські реалії цей рівень відповідає ціні газу на внутрішньому ринку в розмірі 68,6 гривень за кубометр з урахуванням ПДВ. Для орієнтиру: поріг у 100 євро за МВт·год еквівалентний 55 гривням за кубометр без ПДВ і 66 гривням з ПДВ. Таким чином, європейський газовий ринок не просто повернувся до високих позначок — він подолав усі попередні пікові значення, включно з рівнями енергетичної кризи 2022 року.

Опалювальний сезон, холод і дефіцит запасів: три кити цінового стрибка

Аналітик газового ринку консалтингової компанії ExPro Михайло Свищо вказує на комплекс причин, які одночасно підштовхнули котирування вище психологічної позначки в 100 євро. По-перше, в Європі формується значний попит напередодні опалювального сезону 2026–2027 років. По-друге, рівень наповнення підземних сховищ газу (ПСГ) в ЄС становить менше 75%, тоді як традиційний план передбачає щонайменше 80% до 1 листопада. «Цього року заповнення сховищ відстає від традиційного плану Європи, у них до 1 листопада має бути не менше 80%», — пояснює Свищо. В окремі дні жовтня відбір газу зі сховищ перевищував обсяги закачування через аномальне похолодання, що стало безпосереднім тригером пробою межі в 100 євро: котирування й так трималися на підвищеному рівні протягом вересня та жовтня, а різке зниження температур додало термінового попиту на ресурс.

Близький Схід, вибори у США та конкуренція з Азією

Додатковим драйвером зростання стало очікування ескалації на Близькому Сході на тлі проміжних виборів у США, призначених на 3 листопада. За словами Свищо, трейдери закладають у ціни сценарій подальшої конфронтації між Іраном, з одного боку, і США та Ізраїлем — з іншого, і не розраховують на швидке перемир'я. Це підтримує премію на газ як на ресурс, постачання якого можуть бути порушені. Крім того, зберігається жорстка конкуренція між азіатськими та європейськими покупцями за зріджений природний газ (ЗПГ), що додатково пожвавлює попит і підтримує котирування на підвищеному рівні. Країни ЄС у поточному сезоні активно закупають ЗПГ, зокрема зі США та Росії, що посилює тиск на ринок.

Норвезький фактор та український експорт

Ще одним суттєвим фактором, що сприяв перевищенню порога в 100 євро, стала зупинка видобутку газу на одному з родовищ у Норвегії — одному з найбільших постачальників природного газу в ЄС. Паралельно на початку жовтня український уряд дозволив обмежений експорт власного газу. На аукціоні 28 жовтня ціна на український газ досягла 90 євро за МВт·год. За оцінкою Свищо, видобувні компанії вже уклали угоди на постачання газу до Європи на майбутні періоди за вищими цінами, проте фізичні постачання ще не починалися. Частина цих обсягів, імовірно, буде експортована в листопаді. При цьому імпорт газу в Україну наразі присутній у мінімальних обсягах — близько 1 мільйона кубометрів на добу, і ці постачання, скоріш за все, виконуються за довгостроковими договорами за цінами попередніх періодів.

Українські запаси та перспективи імпорту

На поточний момент в українських підземних сховищах накопичено близько 16 мільярдів кубометрів газу — більше, ніж передбачав початковий план. Свищо вважає, що цих запасів у поєднанні з власним видобутим газом буде достатньо для проходження листопада та грудня без імпорту. Купівля газу з Європи може стати актуальною в січні–лютому, причому насамперед у негативному сценарії, коли обстріли інфраструктурних об'єктів суттєво знизять можливість видобутку та відбору газу з ПСГ. На сьогодні, за оцінкою аналітика, малоймовірно, що Україні потрібно буде купувати дорогий газ уже в листопаді.

Що здатне стримати зростання: сценарії на 2027 рік

Станом на 1 листопада 2026 року факторів, які могли б стати причиною зниження вартості газу в Європі, за оцінкою експертів, не існує. Потенційним стримуючим фактором могло б стати перемир'я на Близькому Сході, що відкриває постачання ЗПГ з Катару — одного з найбільших експортерів зрідженого газу у світі, однак наразі такого розвитку подій не очікується. Катар відвантажує свій ЗПГ виключно через Ормузьку протоку, що робить його вразливим до геополітичної напруженості в регіоні. У більш віддаленій перспективі збільшити пропозицію ЗПГ можуть нові термінали, які планується ввести в експлуатацію у 2027 році на атлантичному узбережжі США і які дозволять Вашингтону нарощувати експорт газу, зокрема в європейському напрямку. Окремої уваги заслуговує і те, що з 1 січня 2027 року в ЄС набуде чинності заборона на купівлю російського зрідженого газу. Європейські країни не планують відмовлятися від цього рішення, що додатково стимулюватиме трейдерів нарощувати закупівлі альтернативних джерел і, як наслідок, підтримувати попит на ринку.