Туреччина передала Москві та Києву проєкт меморандуму припинення атак на цивільні судна в Чорному морі

Туреччина передала Росії та Україні проєкт меморандуму, спрямованого на повне припинення нападів на цивільні судна в акваторії Чорного моря. Про це агентству AFP повідомив джерело серед турецьких дипломатів, на яке посилається РБК-Україна зі ссылкой на Al Arabiya. «Ми поділилися текстом меморандуму, проєктом тексту, з Росією та Україною, щоб знайти рішення проблеми цих нападів у Чорному морі», — заявив дипломат. Ініціатива Анкари стала реакцією на різку ескалацію інцидентів у регіоні і, по суті, являє собою спробу дипломатичного «зв'язування» ситуації, яка за останні місяці перейшла в хронічну фазу.

Уразливий ділянка в 4–5 миль: де ризик максимальний

За словами турецького дипломата, головна мета запропонованого меморандуму — захистити цивільні кораблі на найуразливішій ділянці маршруту. В акваторії Чорного моря існує зона протяжністю приблизно 4–5 морських миль, де судна, залишаючи національні територіальні води України, переходять у міжнародні води. Саме на цьому переході, за оцінкою Анкари, виникає підвищений ризик атак: судно вже не перебуває під повною юрисдикцією берегової держави, але ще не увійшло в зону, де діє повноцінний міжнародний режим судноплавства. Меморандум, як випливає з опису, має встановити правила поведінки сторін у цьому «сірому» коридорі та забезпечити гарантовану безпеку для комерційних і цивільних перевезень.

«Зерновий коридор» як архітектурний шаблон

В основу нової пропозиції Анкари покладений механізм «зернового коридору», що функціонував у 2022 році за посередництва ООН і Туреччини. Спочатку зернова угода була підписана у липні 2022 року для забезпечення безпечного експорту української сільськогосподарської продукції через Чорне море. Механізм передбачав інспекцію суден, узгоджені маршрути та моніторинг зі сторони координаційного центру в Стамбулі. Після того, як Росія у 2023 році вийшла з домовленостей, Україна самостійно організувала альтернативний гуманітарний маршрут, що проходить через територіальні води Румунії та Болгарії. Тепер Анкара пропонує адаптувати перевірену у 2022 році інфраструктуру контролю та посередництва до нової реальності, в якій загроза походить не від логістичних обмежень, а від прямих озброєних атак на цивільні судна.

25 атак за два місяці: статистика, яка підштовхнула Анкару

Активізація дипломатичних зусиль Туреччини відбулася на тлі різкого зростання інцидентів у Чорному морі. Починаючи з кінця червня 2026 року, в акваторії було атаковано щонайменше 25 цивільних суден, що належать Туреччині. Така концентрація атак за короткий період, за оцінками спостерігачів, створила пряму загрозу не лише комерційному судноплавству, а й самій безпеці турецьких портів та прибережних територій. Саме ця статистика, ймовірно, стала тригером для переходу Анкари від моніторингу до активної дипломатичної ініціативи з конкретним текстовим пропозицією.

Атака на танзанійське судно 17 вересня

Безпосередньою передумовою передачі меморандуму став інцидент 17 вересня 2026 року, коли російський дрон атакував цивільне судно під прапором Танзанії, що прямувало в один із портів України. Внаслідок удару загинув одна людина, кілька інших отримали поранення. Цей епізод став, по суті, останньою краплею: він продемонстрував, що атаки торкаються не лише суден, пов'язаних із воюючими сторонами, а й нейтральних держав, чиї прапори не мають стосунку до конфлікту. Для Туреччини, як держави-гаранта протоки Босфор і ключового посередника, подібний інцидент робить дипломатичне втручання не просто бажаним, а фактично обов'язковим.

Обмеження судноплавства та контекст Bloomberg

Раніше джерела Bloomberg повідомили, що Туреччина вже обмежила рух деяких комерційних суден у Чорному морі. Причиною цього кроку став саме зростання числа атак. Таким чином, перед передачею меморандуму Анкара діяла в двох площинах: з одного боку — адміністративне звуження коридору для зниження ризиків, з іншого — підготовка дипломатичного інструменту, який міг би легітимно і стійко відновити безпеку судноплавства. Передача проєкту меморандуму Росії та Україні логічно вписується в цю послідовність: спочатку обмеження, потім пропозиція.

Суперечливі дані

У наданих джерелах присутня розбіжність у формулюванні приналежності атакованих суден. У тексті РБК-Україна (зі ссылкой на AFP і турецького дипломата) зазначено, що за період з кінця червня атаковано «щонайменше 25 цивільних суден, що належать Туреччині». При цьому в контексті 17 вересня згадується судно під прапором Танзанії. Це може означати, що в статистику «25 суден» включаються як турецькі, так і іноземні судна, що заходили в турецькі порти або пов'язані з турецьким судноплавним флотом, або що формулювання дипломата було спрощене при передачі в ЗМІ. Точний перелік і національна приналежність усіх 25 суден у відкритих джерелах не розкриті, і станом на момент публікації 18 вересня 2026 року ні Москва, ні Київ публічно не підтвердили і не спростували факт отримання проєкту меморандуму.