Туреччина різко активізувала дипломатичні зусилля зі створення нового механізму безпеки в Чорному морі, спрямованого на відновлення експорту продуктів харчування з України та Росії. Як повідомляють турецькі та українські ЗМІ, Міністерство транспорту та інфраструктури Туреччини спільно з МЗС веде безперервні контакти з Києвом і Москвою. Заступник міністра транспорту Туреччини Дурмуш Юнювар, виступаючи на зустрічі з Палатою морської торгівлі, підтвердив, що дипломатичні канали функціонують у режимі 24/7, проте чітких строків укладення угоди на даний момент не визначено. Мета Анкари — забезпечити захист торговельних суден і запобігти подальшому зростанню світових цін на продукти харчування.

Судноплавство зупинено: майже 100 мільйонів тонн зерна застрягли в портах

За даними видання, внаслідок атак на торговельні судна цивільне судноплавство в Чорному морі фактично припинилося. Президент Стамбульської асоціації експортерів зерна, бобових та олійних культур заявив, що «процес створення зернового коридору в Чорному морі повністю перервано. Зараз до Туреччини не надходить жодна продукція ні з України, ні з Росії». Загалом близько 100 мільйонів тонн продовольчої сировини не можуть потрапити на світові ринки, що призводить до її псування на складських приміщеннях. Експерт попередив: якщо проблема не буде вирішена протягом двох місяців, зростання цін на зерно може перевищити 10%.

Ціновий шок: пшениця на трирічному максимумі

Вплив блокади на світові ринки вже відчувається. За наявними даними, ціни на зерно з початку кризи зросли на 4–4,5%, а глобальна ціна на пшеницю досягла трирічного максимуму, стрибнувши на 18% на тлі повторних ризиків для логістики. Світові ринки, за оцінками аналітиків, уже готуються до найгіршого сценарію, якщо чорноморський коридор не буде відновлено найближчими тижнями. Для Туреччини це означає не лише зовнішній тиск, а й пряму загрозу власним економічним інтересам.

Ризики для самої Анкари: 13 мільярдів доларів під загрозою

Блокада постачань створює серйозні ризики і для турецької економіки. Попри те що внутрішній ринок Туреччини повністю забезпечений продовольством, під ударом опинився переробний експорт. Туреччина закуповує сировину в Україні та Росії, переробляє її та експортує готову продукцію. У минулому році цей напрямок приніс турецькому бюджету 13 мільярдів доларів. Довготривала зупинка коридору, за оцінками експертів, може завдати незворотної шкоди турецькому експорту та призвести до втрати робочих місць у переробній галузі.

Україна на межі: загроза скорочення посівних площ на третину

Всередині України криза набуває ще гострішої форми. Через нестачу місць у силосних сховищах і дефіцит оборотних коштів у фермерів країна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай на 5–7 мільйонів гектарів, що становить майже третину всіх посівів. Це створює загрозу не лише для поточного, а й для наступних урожаїв, формуючи довгостроковий продовольчий дефіцит. Ситуацію ускладнює те, що без доступу до морських портів альтернативні сухопутні маршрути не здатні компенсувати обсяги чорноморського експорту.

Дипломатичний трек: Ердоган і багатовекторні переговори

На найвищому рівні питання зернового коридору також перебуває в фокусі. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган намір обговорити з російським лідером Володимиром Путіним параметри нового механізму та перспективи врегулювання на Україні. Паралельно Анкара, за повідомленнями Reuters, вимагатиме від учасників угоди гарантій безпеки для українських суден. Таким чином, Туреччина позиціонує себе як ключовий посередник, чий дипломатичний вага може стати вирішальним фактором для відновлення чорноморської логістики. Водночас, як підкреслює сам Дурмуш Юнювар, відсутність чіткого таймлайму означає, що навіть при цілодобовій роботі дипломатів результат може затриматися.