Енергетична карта Близького Сходу та Європи зазнає помітних змін на тлі домовленостей між Москвою та Вашингтоном щодо дизельного пального. Міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар публічно підтвердив, що Анкара має намір закупати частину російського дизельного пального, яке Росія постачатиме на світові ринки в межах угоди з президентом США Дональдом Трампом. За словами очільника турецького енергетичного відомства, ці домовленості мають стратегічне значення для забезпечення енергетичної безпеки країни.

Заява Байрактара: Туреччина отримує доступ до російського дизеля

«Росія запровадила обмеження на експорт дизельного палива в останні місяці, коли в неї почалися ці проблеми. Тепер вона уклала угоду щодо дизельного палива з Трампом… У межах проведених нами переговорів ми забиратимемо частину цього дизельного палива до Туреччини», — заявив Байрактар. Водночас міністр не уточнив конкретні обсяги постачань і комерційні умови, на яких Анкара отримуватиме пальне. Туреччина традиційно імпортує енергоресурси з низки держав, зокрема Росії, Ірану та Азербайджану, проте останнім часом активно прагне диверсифікувати джерела постачань і розширює співпрацю з США та іншими партнерами.

Ліцензія Мінфіну США та зняття експортних обмежень

Рішення Вашингтона має чіткий санкційний контекст. Нещодавно США тимчасово послабили обмеження на російське дизельне паливо: Мінфін США видав ліцензію, що дозволяє його постачання до 7 квітня 2027 року. Це відкриває Росії можливість повернутися на американський та світові ринки з мільйонами тонн пального. Крім того, Трамп підписав указ про призупинення так званих «пекельних санкцій» проти Росії — масштабних мит, обмежень і санкційних заходів щодо країн і компаній, які купують російські енергоносії. Сукупність цих кроків фактично легалізує відновлення великомасштабного експорту російського дизеля за кордон.

Плани Москви: до 3,5 млн тонн на місяць до кінця року

У Москві вже заявили про намір до кінця 2026 року відновити експорт дизеля до 3–3,5 млн тонн на місяць. Російська влада розраховує таким чином повернутися до докризових показників і навіть перевищити раніше озвучені обсяги. Для Кремля це не лише можливість збільшити продаж енергоресурсів, а й шанс отримати додаткові доходи в умовах, коли бюджетне навантаження від ведення бойових дій залишається високим. Повернення на світовий ринок дизеля стає одним із ключових інструментів наповнення скарбниці.

Політичний резонанс: критика з Києва, Брюсселя та Вашингтона

Домовленості щодо дизельного палива вже зазнали критики з боку президента України Володимира Зеленського, європейських посадовців та частини представників Республіканської партії США. У Києві та Брюсселі вважають, що послаблення санкційного тиску на російську нафтохімію позбавляє Україну та ЄС важливого важеля впливу й водночас підживлює російський бюджет. Водночас у Вашингтоні рішення пояснюють внутрішньополітичними мотивами: Трамп прагне знизити ціни на пальне для американських споживачів, що, за оцінками спостерігачів, може стати аргументом у передвиборчій кампанії. Таким чином, енергетична угода між Москвою та Вашингтоном перетворюється на багаторівневий політичний інструмент, що зачіпає інтереси щонайменше трьох континентів.