4 вересня 2026 року в центрі Києва сталося одне з найрезонансніших подій за весь час війни: російський реактивний безпілотник влучив у будівлю Служби безпеки України, причому, за даними українських ЗМІ та підтвердженим BBC, дрон потрапив безпосередньо в кабінет керівника СБУ Олександра Поклада. На місці події одразу розгорнулася масштабна робота екстрених служб — на кадрах, знятих очевидцями, видно машини «Амбулансу» з увімкненими маячками, пожежні розрахунки, військові вантажівки та щільне скупчення громадян, які спостерігають за розгорнутою навколо периметра стрічкою. Колона спецтехніки та дим, що піднімається з-за дахів історичних будівель на тлі українського прапора, стали візуальним символом того, наскільки близько до ключових державних інститутів підійшла повітряна загроза.

Експертиза уламків: «Герань-4» підтверджена за більшістю елементів

Кілька годин після удару радник президента України з розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов опублікував у Facebook заяву з результатами первинної експертизи уламків збитого/влучившого у ціль безпілотника. За його словами, українські спеціалісти встановили, що фрагменти належать до модифікації «Герань-4» — українській назві іранського ударного БПЛА сімейства Shahed. «Ми вже дослідili уламки та встановили, що вони належать до „Герань-4“, включно з більшістю елементів», — підкреслив Бескрестнов. Це дозволило не лише визначити тип апарата, а й відновити його конфігурацію, що має значення для подальшої роботи систем ППО та для розуміння тактики застосування противником реактивних дронів.

Маршрут польоту: два дрони з напрямку Донеччини, висота понад 7 кілометрів

Окремий блок заяви Бескрестнова присвячений даним систем спостереження. За його твердженням, усі українські системи фіксації повітряних цілей зафіксували маршрут реактивного безпілотника, що йшов із Донеччини в Київ на висоті понад 7 кілометрів. Це суттєво спростовує тезу про «малий» або «побутовий» дрон, яку намагалися поширювати в російських пабліках одразу після атаки. Більше того, Бескрестнов розкрив деталь, яка раніше не фігурувала в відкритих повідомленнях: в рамках тієї ж операції в столицю були направлені одразу два реактивні БПЛА, що летіли парою. «До речі, під час цієї спецоперації проти СБУ два реактивні БПЛА летіли в Київ парою. Дольотів один», — зазначив він. Таким чином, українська сторона має інформацію про напрямок запуску, парний характер вильоту та те, що другий апарат був перехоплений або втрачений у дорозі.

Протирічливі дані

Одразу після атаки в російських соціальних мережах та телеграм-каналах активно циркулювала версія про те, що удар на СБУ був інсценований із застосуванням невеликого безпілотника, а реального зовнішнього удару не було. Українські системи спостереження, за словами Бескрестнова, цю версію не підтверджують: зафіксовано саме реактивний дрон на великій висоті з чітким маршрутом із глибин окупованих територій. Паралельно низка російських агрегаторів, зокрема Rambler News, опублікувала матеріал із іронічним заголовком про «взаємне знищення» українських спецслужб «без участі Росії», що фактично є переказом пропагандистського наративу про «інсценування». Тим часом українські офіційні особи, включно з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою, кваліфікували сталеся як реальну та серйозну ескалацію. Таким чином, перед читачем розходяться дві версії: офіційна українська, підкріплена даними ППО та експертизою уламків, і російська пропагандистська, заснована на запереченні факту зовнішнього удару. Незалежна міжнародна верифікація типу та конфігурації БПЛА на даний момент у відкритих джерелах не представлена.

Дипломатична реакція та значення атаки

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав удар по будівлі СБУ «серйозною ескалацією війни» та заявив, що він свідчить про повну відмову Москви від дипломатичного треку. Вибір цілі — кабінету керівника головного контррозвідувального відомства країни — надає атаці не лише військовий, а й символічний характер: йдеться про спробу демонстрації можливості уражати ключові державні інститути в самому центрі столиці. На тлі того, що, за даними Бескрестнова, дрон летів на висоті понад 7 кілометрів із напрямку, віддаленого на сотні кілометрів, інцидент підкреслює як досягнутий рівень розвитку російської дронної атаки, так і зберігаються вразливості в системі протиповітряної оборони Києва на великих висотах.

Що відомо на даний момент

За станом на 5 вересня 2026 року офіційних даних постраждалих серед співробітників СБУ в відкритих джерелах не опубліковано. Експертиза уламків, за словами Бескрестнова, вже завершена в частині ідентифікації типу та конфігурації БПЛА. Питання про те, чи був другий дрон збитий засобами ППО чи втрачений з інших причин, у заяві радника президента не розкривається. Українські влади, судячи з реакції МЗС, наміряються використати інцидент у дипломатичному полі як аргумент на користь повного скасування будь-яких форм переговорного процесу з Москвою. Подальша динаміка — публікація детального звіту СБУ, можливі заяви Поклада та реакція міжнародних партнерів — визначатиме, чи стане цей удар переломним моментом у сприйнятті українським суспільством та західними столицями рівня загрози, безпосередньо приціленої в найвище керівництво країни.