Українські військові прискорили роботу над новим класом озброєння — швидкісними дронами-перехоплювачами, призначеними для протидії реактивним ударним безпілотникам, які Росія дедалі активніше застосовує під час нічних атак. На початку липня, за даними джерел, знайомих із ходом навчань, українська сторона запросила велику групу виробників на випробування перспективних перехоплювачів. Однак перші тести пройшли не за планом: частина апаратів демонструвала проблеми з керованістю на високих швидкостях, що поставило під сумнів строки створення ефективного відповіді на зростаючу загрозу.

Випробування, які не виправдали очікувань

Розмовники Reuters повідомили, що деякі українські перехоплювачі під час випробувань розвивали швидкість понад 400 км/год. На таких показниках управління апаратами ставало надзвичайно складним, а низка машин, втративши контроль, впала на сусідні поля та лісові масиви. Ці інциденти наочно показали, з яким технологічним викликом стикається Україна напередодні зими: йдеться не лише про захист від російських балістичних ракет за допомогою обмеженої кількості західних систем ППО, а й про протистояння швидкішим і потужнішим безпілотникам, які західні зенітні комплекси перехоплюють неефективно і надто дорого.

Шестикратне зростання загрози та зимовий виклик

За даними українських військових, за три літні місяці Росія приблизно у шість разів збільшила застосування дронів із реактивними двигунами. Це різко змінює характер повітряної загрози: реактивні «Шахеди» летять швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення й перевантажуючи існуючі засоби оборони. На цьому тлі в Києві визнають, що Росія вже налагодила масове виробництво та застосування реактивних дронів, тоді як в України поки немає достатньо ефективного та масового відповіді на цю загрозу.

«Повністю втратили ініціативу» проти оптимізму Повітряних сил

Оцінки всередині українського військового керівництва розходяться. Заступник командира 3-го армійського корпусу Максим Жорин заявив, що Україна знову втратила ініціативу в сфері реактивних дронів: «По реактивних дронах ми знову повністю втратили ініціативу — це факт». Водночас заступник командувача Повітряними силами Юрій Черевашенко, визнавши складнощі створення швидкісних перехоплювачів, дав більш позитивний прогноз: за його словами, Україна близька до впровадження низки серійних недорогих рішень і незабаром зможе сформувати повноцінний клас озброєння для протидії БПЛА з реактивним двигуном. Президент Володимир Зеленський, у свою чергу, назвав протидію реактивним «Шахедам» головним викликом для українського ВПК і повідомив, що нові розробки тестуються в прискореному темпі.

Суперечливі дані

У доступних заявах та звітах про хід випробувань фіксуються суттєві невідповідності, які важливо відображати чесно. З одного боку, липневі навчання, за словами двох джерел, завершилися невдачею: перехоплювачі втрачали керованість на швидкостях понад 400 км/год і падали. З іншого боку, до 15 вересня повідомляється про успішне опробування ще одного перехоплювача, який поразив ціль, хоча систему управління розробникам доведеться доопрацювати. Таким чином, між «збоєм» липня та «успіхом» вересня проходить короткий проміжок, за який, судячи з публічних заяв, було усунуто частину проблем — але без підтвердження незалежних деталей про те, які саме доопрацювання внесено. Крім того, публічні оцінки двох високопосадових офіцерів прямо суперечать одне одному: Жорин констатує повну втрату ініціативи, тоді як Черевашенко говорить про близькість до серійних рішень. Обидві версії наводяться як є, без спроби їх примирити.

Перший успішний перехоп і що далі

Станом на 15 вересня 2026 року Україна, за наявними даними, успішно опробувала ще один перехоплювач російських реактивних «Шахедів»: під час тесту дрон вдалося поразити, однак розробникам доведеться доопрацювати систему управління перехоплювачем. Цей результат можна розглядати як проміжний, а не фінальний: він підтверджує працездатність концепції, але не знімає питання серійності, надійності на граничних швидкостях та вартості масового виробництва. Для Києва ключовим завданням залишається перетворити одиничні успішні тести на доступний і тиражований клас озброєння до того, як зимова кампанія з її щільними реактивними атаками остаточно виявить прогалини в повітряній обороні.