На тлі серії атак дронів на міжнародні пункти пропуску на півдні України керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) Андрій Коваленко в Telegram-каналі прокоментував масштаб і цілі російських ударів. За його словами, атаки на пункти пропуску зі країнами ЄС насамперед спрямовані на те, щоб смодельовувати певну «картинку» для «внутрішнього споживача» — тобто для російської аудиторії, причому, за оцінкою ЦПД, зі свідомим перебільшенням реальних масштабів руйнувань. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Коваленка.

Заява ЦПД: «картинка для внутрішнього споживача»

У відомстві зазначили, що у російських спроб атакувати пункти пропуску зі країнами ЄС є дві основні цілі, пов'язані з інформаційним впливом. Ключовий тезис заяви Коваленка полягає в тому, що реальні наслідки ударів, як правило, не відповідають тій картині руйнувань, яка транслюється в пропагандистському полі. «Все інше — інформаційний шум», — заявив керівник ЦПД, звертаючись до українців і закликаючи не надавати надмірного значення роздуваним у медіа оцінкам шкоди.

Хронологія ударів по пунктах пропуску

Контекст заяви ЦПД — серія атак у серпні та на початку вересня 2026 року. У ніч на 1 вересня Росія, за наявними даними, атакувала «Шахедами» міжнародний пункт пропуску для паромного сполучення «Орлівка» на кордоні з Румунією: зафіксовано влучання по будівлі та території пункту, виниклі пожежі були локалізовані рятувальниками. Раніше, в ніч на 25 серпня, після атаки дронів тимчасово зупинена робота міжнародного пункту пропуску «Виноградовка — Вулканешть» на українсько-молдовському кордоні. У ніч на 21 серпня РФ атакувала дронів Болградський та Ізмаїльський райони Одеської області; пошкоджений пункт пропуску «Тютюн» на кордоні з Молдовою, його робота також тимчасово припинялася.

Оперативне відновлення та «інформаційний шум»

За словами керівника ЦПД, в основному відновлення працездатності пунктів пропуску після російських ударів відбувається оперативно, що, за його оцінкою, спростовує наратив про системне руйнування південних пропускних маршрутів. Таким чином, відомство позиціонує повідомлення про масштабні пошкодження переважно як елемент інформаційного тиску, а не як відображення стійкої деградації пропускної інфраструктури.

Суперечливі дані

Тут у сторін є помітна невідповідність у інтерпретації фактів. З одного боку, ЦПД стверджує, що пошкодження перебільшені, відновлення йде швидко, а решта — «інформаційний шум». З іншого боку, зафіксовані в відкритих повідомленнях події свідчать про реальні, хоча й тимчасові, збої: в ніч на 25 серпня робота пункту «Виноградовка — Вулканешть» була тимчасово зупинена, в ніч на 21 серпня припинялася робота пункту «Тютюн», а в ніч на 1 вересня на «Орлівці» виникли пожежі після влучань. Тобто факт короткочасних зупинок та локальних пошкоджень підтверджується, тоді як оцінка їхнього масштабу та «оперативності» відновлення залишається інтерпретацією ЦПД і не підкріплена в наданих матеріалах незалежним технічним аудитом.

Підсумок: заява Коваленка фіксує офіційну позицію Києва в лінії протидії дезінформації — мінімізувати інформаційний ефект ударів по південних пропускних пунктах. При цьому самі атаки та пов'язані з ними тимчасові обмеження в роботі пунктів пропуску підтверджуються окремими повідомленнями, що робить картину змішаною: реальні інциденти є, а їхній масштаб і наслідки залишаються предметом суперечки між позицією ЦПД та фактами тимчасових зупинок.