Ескалація ситуації з ворожими обстрілами та дронними атаками в Україні, яка фіксується протягом кількох років, неминуче залишає на громадянах сильний психологічний відбиток. Водночас, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птуха НАН України, це поки не переросло в стійкий зростання міграційних намірів. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив старший науковий співробітник інституту, кандидат економічних наук Олексій Позняк, підкресливши, що поточна статистика не фіксує серйозного збільшення потоку виїзду за кордон.

«Ті, хто мав схильність виїхати, вже це зробили»

За словами Позняка, якщо оцінювати картину загалом, основна маса громадян, які спочатку були схильні покинути Україну через війну, вже реалізувала це рішення в перші місяці повномасштабного вторгнення. Ті, хто залишився в країні або повернувся після короткочасного виїзду та нетривалого перебування за кордоном, в більшій мірі орієнтуються на те, щоб перебувати в Україні. «Принаймні, поки ситуація не зміниться дуже суттєво», — уточнив учений. Водночас експерт не виключає, що кількість тих, хто вирішить поїхати, може зрости, особливо якщо умови стануть більш нестерпними, ніж зараз. Однак він підкреслює: це навряд чи буде «саме такий масовий виїзд, як був у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення», оскільки тоді країну покинули наймобільніші та найсхильніші до такого рішення громадяни.

Історичний пік: мільйони за лічені тижні

Посилаючись на офіційні дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Позняк нагадав, що абсолютний пік масового виїзду припав саме на перші місяці повномасштабного вторгнення. «За лічені тижні та місяці українсько-європейський кордон перетнули мільйони. Лише за перші кілька тижнів березня 2022 року виїхало понад 3 мільйони осіб, а до кінця весни цифра перевищила позначку в 6–7 мільйонів перетинів», — уточнив спеціаліст. Окрім цього періоду, за його словами, сплесків виїзду в порівнянній масштабі не зафіксовано. Єдиний виняток — минулий рік, коли в Україні дозволили виїзд чоловіків віком 18–22 роки: тоді потік виїзду «певним чином» збільшився, але «не в такому масштабі», як у 2022-му.

Сезонність та методологія: як відрізнити відпустку від втечі

Для відстеження міграційних тенденцій інститут використовує дані прикордонної служби, які, за словами Позняка, аналізуються критично. Експерт звернув увагу на важливий методологічний нюанс: влітку традиційно фіксується збільшення потоку громадян, що перетинають кордон, — це сезон відпусток, коли люди планово їдуть до Європи відпочити, а потім повертаються. «А хтось подивиться і скаже, що це масові виїзди, наприклад, через обстріли. Але звідки такий висновок? Ми такої оцінки дати не можемо», — пояснив учений. За його даними, на початку літа виїжджає більше, а до кінця літа фіксується протилежний потік — в бік України, тобто повернення громадян.

Психологічне звикання та хронізація небезпеки

Завершуючи інтерв'ю, Позняк визнав, що ескалації обстрілів «так чи інакше залишають на людях сильний психологічний відбиток». Водночас він описав механізм адаптації: «Зараз роки війни, ситуація змінюється досить часто — сьогодні одна ситуація, завтра вже інша. І так уже кілька років. І коли ситуація залишається більш-менш на одному рівні небезпеки, люди частково звикають. Це теж є». Таким чином, хронізація загрози, за оцінкою демографа, знижує короткострокову мотивацію до виїзду, хоча й не усуває накопиченого психологічного напруження.

Протирічливі дані

У заявах експерта присутня певна внутрішня напруга між двома тезами. З одного боку, Позняк констатує, що «загалом усі ці дані зараз не показують серйозного збільшення міграційних намірів» і що масового виїзду, порівнянного з 2022 роком, не очікується. З іншого боку, він прямо визнає, що «через нинішні події кількість тих, хто вирішить їхати, зросте», особливо якщо умови стануть більш нестерпними. Різниця між цими двома твердженнями полягає в горизонті та умовах: перша теза описує поточну статистику, друга — умовний сценарій при суттєвій деградації обстановки. Водночас для читача важливо розуміти, що експерт не дає однозначного прогнозу «нульового» відтоку: він фіксує відсутність масового виїзду на поточний момент, але залишає відкритим питання про потенційний зростання при зміні параметрів конфлікту. Крім того, питання про те, є літній зростання перетинів кордону наслідком обстрілів чи сезонної відпустки, експерт прямо називає нерозв'язним на основі наявних даних: «Ми такої оцінки дати не можемо».