Український ринок праці вже відчуває наслідки масового виїзду громадян за кордон: у багатьох сферах бракує фахівців, а за закінчення війни проблема, за оцінкою експертів, може стати ще гострішою. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів експерт з міграції, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Олексій Позняк. За його словами, зараз в України є дефіцит робочої сили порівняно з довоєнним періодом, і насамперед він пов'язаний із тим, що значна кількість українців залишається за кордоном, створюючи нестачу фахівців у цілих галузях.

Масштаб дефіциту робочої сили

Ключовий тезис експерта полягає в тому, що нестача кадрів — це не тимчасовий збій, а структурний зсув: значна частина працездатного населення продовжує жити і працювати за кордоном, і саме це формує розрив між довоєнним рівнем зайнятості та поточною реальністю. Позняк підкреслює, що дефіцит відчувається «у багатьох сферах», тобто він не локалізований в одній галузі, а має системний характер. Це означає, що компанії та установи змушені конкурувати за обмежений пул фахівців, а вакансія в низці професій стає хронічною.

Післявоєнне відновлення та зростання потреби в кадрах

Особливу тривогу в експерта викликає перспектива післявоєнного періоду. Позняк прямо пов'язує масштаб майбутніх потреб у робочій силі з реалізацією обіцяних країнами-партнерами інвестицій: «Дуже сподіваюсь, що в процесі нашого післявоєнного відродження обіцяні країнами-партнерами інвестиції все ж таки будуть. Тоді буде ще сильніше збільшення потреби в робочій силі, ми будемо потребувати в ще більшій кількості людей». Таким чином, парадокс полягає в тому, що саме успішне відновлення економіки здатне погіршити кадровий дефіцит: чим більше проєктів запускається, тим більше рук і фахівців знадобиться, а їх, за прогнозом експерта, буде менше.

Тривалість війни та рішення про повернення

Другий критичний фактор — хронологія конфлікту. За словами Позняка, тривалість війни безпосередньо впливає на рішення українців повертатися з-за кордону: «Чим довше триматиметься війна, тим менше наших громадян вирішить повертатися». Це створює самозміцнюючий механізм: затяжний конфлікт скорочує потік репатріантів, що додатково погіршує демографічну ситуацію та закріплює проблему нестачі робочої сили. Експерт тим самим вказує на прямий зв'язок між тривалістю бойових дій та майбутнім демографічним і кадровим потенціалом країни.

Шляхи компенсації дефіциту

Як відповідь на майбутні виклики ринку праці експерт назвав три основні напрями, які, на його думку, можуть допомогти Україні компенсувати дефіцит працівників, і підкреслив, що саме їх поєднання може стати ключем до подолання проблеми. При цьому в наданій редакції інтерв'ю конкретний перелік цих трьох напрямів не деталізовано, тому видання не наводить їх розшифрування, щоб не спотворити позицію спікера. Фактом залишається те, що експерт розглядає компенсацію дефіциту як задачу, яка вимагає одночасного застосування кількох інструментів, а не одноразового рішення.

Суперечливі дані

У доступних матеріалах з теми простежуються різнонаправлені сигнали, які важливо викласти чесно. З одного боку, йдеться про мільйонний виїзд українців за кордон після початку повномасштабної війни та про зберігається структурний дефіцит кадрів. З іншого боку, раніше РБК-Україна відзначало, що нової масштабної хвилі міграції, подібної до 2022 року, не спостерігається, хоча посилення обстрілів може впливати на рішення частини людей залишити країну. Тобто загальний тренд на дефіцит не суперечить тому, що гострота міграційних потоків не повторює пікові значення 2022 року: проблема змістилася з категорії «масовий відтік» у категорію «закріплений за кордоном працездатний контингент і хронічна нестача фахівців». Додатково в контексті теми згадується, що інформація про перетин кордону може враховуватися при визначенні податкового резидентства, однак часті поїздки за кордон самі по собі не означають автоматичних претензій з боку податкової — це окремий, але пов'язаний з міграцією аспект, який не слід змішувати з кадровим дефіцитом.