В українській системі розвідки, за даними виробників безпілотних систем, устоялися два основні класи дронів-розвідників: літакоподібні апарати, які у військах називають «крилами», та мультикоптери. Як зазначають у ДП «Атлон Авіа», TAF Industries та Vyriy Industries, ці платформи не конкурують, а взаємно доповнюють одна одну: кожен тип закриває свій тактичний нішевий сценарій. Саме тому, за словами експертів, питання не в тому, який апарат «кращий», а в тому, як правильно комбінувати їх залежно від завдання, дальності та умов застосування.
Коптери: мобільність, зависання та тактична гнучкість
Директор з розробок ДП «Атлон Авіа» назвав ключовими перевагами мультироторних БпЛА — у побуті «мавікоподібних» — швидке розгортання, вертикальний зліт і посадку, здатність зависати над об'єктом і працювати з обмеженого майданчика. Ці характеристики роблять коптери особливо затребуваними для ближньої розвідки та детального огляду позицій противника. Едуард Лисенко, CBDO Vyriy Industries, уточнив, що коптери призначені для тактичної розвідки на відстані до 20 кілометрів від лінії фронту — саме цей показник, за його словами, має забезпечувати новий розвідник компанії Slavic, тоді як інші апарати цього класу працюють у радіусі до 10 кілометрів. Додатковою перевагою мультикоптерів Лисенко назвав можливість зависання та стійку роботу у складних метеоумовах, зокрема за низької хмари.
Аеродинаміка вирішує: чому «крила» літають довше і далі
У TAF Industries пояснили різницю в тривалості польоту аеродинамікою. Мультироторні системи витрачають основну частину енергії акумулятора не на переміщення вперед, а на утримання власної маси у повітрі. Через відсутність аеродинамічного планування коптери літають коротше і не здатні працювати на великих дистанціях. Літакоподібні БпЛА, навпаки, використовують підіймальну силу крила і витрачають енергію переважно на підтримання швидкості, що забезпечує їм значно більшу дальність і тривалість польоту. Проте у «крил» є й обмеження: до умов запуску та посадки висуваються вищі вимоги, а можливість зависання і детального спостереження за нерухомим об'єктом суттєво звужена. Щоб утримувати камеру на цілі, апарат змушений постійно кружляти навколо неї, що вимагає встановлення гіростабілізованих підвісів.
Гібридні VTOL: компроміс, який поки що не виправдався
Гібридні рішення — апарати вертикального зльоту і посадки (VTOL) — теоретично вирішують проблему запуску без катапульти, поєднуючи переваги обох типів. Проте у TAF Industries вважають такі системи занадто дорогими для масового застосування в умовах, коли противник активно використовує перехоплювачі. Висока вартість одиниці робить їх економічно недоцільними за масштабних втрат, характерних для сучасної війни дронів. За оцінкою Лисенка, «крила» здатні нести камери з високими характеристиками, проте через габарити та особливості польоту їх легше виявити і збити, що додатково знижує привабливість дорогих гібридних платформ.
Залежність від «мавіків» та шлях до власного мультироторного рішення
Едуард Лисенко наголосив, що українським виробникам необхідно створювати власний мультироторний розвідник, не прив'язуючись до бренду «мавік». На його думку, такий апарат має бути масовим, простим в експлуатації та не вимагати тривалого перенавчання пілотів. Лисенко вказав на низку проблем, пов'язаних із закупівлями китайських «мавіків»: залежність від одного типу засобів, їх нестачу на ринку та ризик обмеження або повного припинення експорту з КНР. Створення вітчизняної платформи, за його словами, дозволить зняти ці ризики та забезпечити стабільне постачання підрозділів розвідки.
Таким чином, українська промисловість БпЛА вибудовує багаторівневу систему розвідки, в якій мультикоптери закривають ближній тактичний контур, а літакоподібні апарати забезпечують тривалу оглядову розвідку на великій території. подальший розвиток, як зазначають експерти, буде пов'язаний зі створенням власних масових платформ та зниженням залежності від імпортних компонентів.
