Російські війська застосували для ударів по території України нову модифікацію безпілотного апарата «Герань-5» під індексом К5-К, оснащену сучасною системою оптичної навігації. Про це повідомив радник президента України з питань оборонних технологій Сергій Бєскрестнов, відомий за позивним «Флеш». За його даними, оновлена бойова система має збільшену дальність польоту, вищу швидкість та розширений діапазон висот застосування.
Особливості нової модифікації «Герань-5 К5-К»
Вперше новий безпілотник з оптичним наведенням був зафіксований українськими фахівцями близько місяця тому. Ключовою відмінністю модифікації К5-К від попередніх поколінь дронів є перехід на оптичну навігацію, яка дозволяє апарату орієнтуватися безпосередньо за зображенням підстилаючої поверхні. Така система знижує залежність від класичних супутникових сигналів навігації, які активно придушуються українськими засобами радіоелектронної боротьби.
Застосування крилатої ракети «Філін»
Окрім дронів сімейства «Герань», російська сторона почала використовувати нову бюджетну крилату ракету під назвою «Філін». Цей засіб ураження був вперше помічений приблизно в той же період. За оцінками профільних експертів, «Філін» здатний подолати відстань до 1200 кілометрів, розвиваючи швидкість до 800 кілометрів на годину на висотах до шести кілометрів. Маса бойової частини цього виробу співмірна з корисним навантаженням одного або двох стандартних безпілотників типу «шахед».
Іноземні компоненти та технологічна база
У Головному управлінні розвідки України раніше зазначали, що в нових зразках озброєння противник активно використовує російські двигуни та прагне наростити випуск дешевих засобів ураження. Одночасно з цим українські відомства продовжують моніторити ланцюжки постачання закордонних комплектуючих. Зокрема, раніше було оприлюднено детальну номенклатуру іноземних електронних деталей, виявлених у завадозахищених навігаційних блоках «Комета», які масово встановлюються на сучасні російські ракети та безпілотники.
Значення появи нових засобів ураження
Поява модернізованих дронів з оптичним наведенням та нових крилатих ракет свідчить про безперервну адаптацію засобів повітряного нападу до умов застосування сучасних систем радіоелектронної боротьби. Інтеграція оптичних систем навігації дозволяє долати зони дії комплексів РЕБ, що ставить перед українською протиповітряною обороною нові технологічні та тактичні завдання. подальший розвиток ситуації вимагатиме від фахівців з радіоелектронної та протиповітряної оборони пошуку адекватних контрзаходів проти таких типів озброєнь.