У Міністерстві закордонних справ України з іронією відреагували на повідомлення про можливе висунення колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на пост генерального секретаря ООН. Про це, за даними РБК-Україна, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, прокоментувавши гіпотетичне призначення угорського політика на керівну посаду в Організації Об'єднаних Націй.

«Майстерні навички вето»

Сибіга нагадав про систематичні блоки та затримки рішень всередині ЄС через позицію Будапешта. «Переконаний, що Віктор Орбан на посаді генерального секретаря ООН неодмінно застосовував би свої майстерні навички вето та шантажу, які роками відточував, зриваючи ключові рішення ЄС. Ми можемо поділитися з рештою світу нашим чудовим досвідом, як вчасно виводити його на каву», — зазначив очільник українського МЗС.

Звідки взялася «кавова» метафора

Вираз «виводити на каву» став відомим після саміту ЄС у грудні 2023 року. Тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував Орбану вийти із залу та випити кави під час голосування про початок переговорів щодо вступу України до ЄС. Завдяки цьому, за даними джерела, рішення ухвалили одноголосно без участі Угорщини.

Що відомо про просування кандидатури

За повідомленням The Wall Street Journal, адміністрація президента США Дональда Трампа просуває Орбана на посаду генсека ООН. У Вашингтоні, за даними видання, розраховують, що його підтримають також Росія і Китай. За оцінкою чиновника Держдепартаменту, Орбана «легко» підтримають вісім із п'ятнадцяти членів Ради Безпеки ООН, а потенційно — і десять. Чиновники США та ще однієї країни, за інформацією WSJ, вказали: коли Вашингтон, Москва і Пекін до дійого згоджуються щодо рішення в Радбезі, як правило, саме його і отримують.

Значення для дипломатичного треку

Коментар Києва підкреслює, що в українському дипломатичному середовищі кандидатура Орбана сприймається крізь призму його багаторічного впливу на внутрішньоєвропейські процеси. Іронічне формулювання міністра фактично зводиться до того, що досвід взаємодії з Будапештом у межах ЄС, на думку Сибіги, може стати «уроком» для міжнародної спільноти. При цьому сама ініціатива висунення, згідно з наявними даними, походить із Вашингтона і в наданих матеріалах підтверджена єдиним джерелом.