Проблема безпеки та дефіцит платформ

19 серпня 2026 року, в умовах триваючого конфлікту, питання масового застосування коригуваних авіаційних бомб (КАБ) залишається одним із ключових для української армії. Як зазначив у коментарі РБК-Україна генеральний директор компанії BlueBird Tech Валерій Зарубін, ефективність ударів залежить не стільки від наявності боєприпасів, скільки від стану авіаційної компоненти. Експерт підкреслює, що навіть за наявності достатньої кількості КАБ, їх застосування обмежене факторами безпеки.

«Важливе питання не лише в тому, скільки у нас є літаків, а й у тому, наскільки безпечно вони можуть працювати. Якщо у ВПС РФ перевага в повітрі, наші літаки не можуть підлітати для скидання бомби на ті самі відстані без ризику ураження», — заявив Зарубін. Це створює ситуацію, коли дефіцит літаків є лише частиною проблеми, а основний бар'єр — це неможливість безпечного виходу на рубіж скидання через щільну систему ППО противника.

Технологічний зсув: від літаків до важких БПЛА

У відповідь на виклики безпеки українські інженери та розробники зміщують фокус із розширення парку пілотованої авіації на створення автономних платформ. Валерій Зарубін зазначив, що в перспективі завдання, які зараз виконують бомбардувальники, зможуть вирішувати важкі безпілотники українського виробництва. «Технологічно це цілком можливе напрямку. Ми вже бачимо, як далекобійні безпілотники поступово перетворюються на фактично безпілотні літаки», — додав експерт.

Наступним кроком у цій еволюції стане створення важких платформ, здатних нести значну корисне навантаження та виконувати частину завдань бомбардувальної авіації. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики для пілотів та використовувати дрони як розхідний матеріал, що критично важливо в умовах сучасного повітряного бою.

Розвиток вітчизняної промисловості

Україна має історично сильну школу ракетобудування та літакобудування, що дозволяє країні самостійно формувати нову технологічну базу. Зарубін підкреслив, що для вирішення проблеми не варто зводити питання лише до кількості літаків. Необхідно паралельно розвивати номенклатуру боєприпасів, безпілотні платформи з штучним інтелектом, ракетобудування та авіацію. «У нас є потужна інженерна база та фахівці, здатні створювати складні технологічні рішення — від безпілотних систем до ракетних комплексів», — підсумував експерт.

Раніше бригадний генерал, заступник Головнокомандувача ЗСУ Андрій Лебеденко повідомляв, що кілька українських компаній вже розробляють КАБ з турбореактивними двигунами, здатні летіти за межі дії ворожої ППО. На його думку, наразі в Україні працює сім виробників, а реактивні двигуни дозволяють збільшити дальність застосування бомб на 100-200 кілометрів, що кардинально змінює тактику застосування авіації.