На саміті НАТО в Анкарі країни-члени Альянсу вперше на рівні лідерів зафіксували в підсумковій декларації, що Україна є контриб'ютором євроатлантичної безпеки. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла голова місії України при НАТО Олена Гетманчук. За її словами, це визнання відображає «ментальний перелом» у сприйнятті ролі Києва всередині Альянсу: після десятиліть, протягом яких Росія через агентів впливу намагалася закріпити образ України як джерела загрози, 32 країни-члени тепер відкрито підтверджують внесок Києва в загальну безпеку. Гетманчук наголошує, що до саміту не всі столиці були «суперпозитивно» налаштовані на включення цього формулювання в декларацію, однак підсумковий текст був прийнятий.

Від реципієнта допомоги до партнера з безпеки

Практичне значення цього визнання, за оцінкою Гетманчук, полягає в зміні логіки оборонних внесків. Визнання України контриб'ютором безпеки автоматично перетворює всі фінансові та матеріальні внески в підтримку Києва на інвестиції в власну оборону країн-членів НАТО. Це рішення є логічним продовженням домовленостей минулорічного Гаазького саміту, де країни Альянсу зобов'язалися вийти на 5% витрат на оборону до 2035 року та зараховувати будь-яку військову допомогу Україні в рахунок власних оборонних бюджетів. «Пазл остаточно склався», — констатує Гетманчук, додаючи, що процес осмислення цього механізму в усіх столицях потребуватиме часу, але вже незворотний.

Перехоплювачі для Patriot і роль військового командування Альянсу

Значна частина озброєнь для потреб України продовжує надходити саме від країн-членів Альянсу, і особливу роль НАТО відіграє в постачанні перехоплювачів для комплексів ППО Patriot. «Одна справа, коли запит іде виключно від нас, і зовсім інша — коли також військове командування НАТО дає "зелене світло" на передачу таких ракет», — пояснює Гетманчук. Це означає, що Альянс не просто координує логістику, а безпосередньо бере участь у прийнятті рішень про звільнення критично важливих боєприпасів із національних арсеналів, що суттєво прискорює та спрощує процес.

Західні штаби запозичують український бойовий досвід

Паралельно з підготовкою до можливої прямої агресії Росії проти одного з членів Альянсу західні військові штаби вже зараз безпосередньо спираються на український бойовий досвід. За словами Гетманчук, це те, про що «ще кілька років тому ніхто навіть подумати не міг». Фактично Україна, ведучи оборонну війну, стала живою лабораторією для відпрацювання тактик і стратегій, які НАТО закладає у власні плани реагування. Це посилює аргументацію Києва на користь повноправного членства: країна, чий досвід уже вбудований в оборонну доктрину Альянсу, об'єктивно ближча до інтеграції, ніж будь-який інший кандидат.

Перспективи членства та «неповоротливість» Альянсу

Гетманчук також прокоментувала перспективи членства України в НАТО, зазначивши, що рішення про допуск нової країни формально приймається консенсусом усіх членів. При цьому вона наголосила, що в уявленні частини українського суспільства НАТО виглядає «неповоротливим» інститутом, однак на практиці Альянс демонструє здатність до швидких рішень, коли йдеться про безпеку. За даними співрозмовниці, зараз в Альянсі спостерігається рекордна кількість прихильників України, що створює сприятливий фон для просування питання інтеграції. Амбіція Києва стати членом НАТО, за її словами, «залишається в порядку денному», а визнання контриб'юторської ролі є ключовим етапом на цьому шляху.