Глава Місії України при НАТО Алена Гетьманчук в інтерв'ю РБК-Україна заявила, що країни-члени Альянсу вперше на рівні лідерів зафіксували в декларації статус України як спільного контриб'ютора (вкладника) в євроатлантичну безпеку. За її словами, це рішення відкриває нові можливості для підтримки з боку союзників і змінює саму логіку відносин Києва з Альянсом: Україна перестає розглядатися виключно як отримувач допомоги і починає фігурувати як сторона, зусилля якої безпосередньо зміцнюють оборону самих членів НАТО.
«Ментальний злам» у ставленні до України
Гетьманчук охарактеризувала відбуваючеся як «ментальний злам», який зараз відбувається в НАТО щодо ролі України в забезпеченні євроатлантичної безпеки. Дипломатка пояснила, що таке визнання створює політичну основу для того, щоб заохочувати країни Альянсу надавати більше підтримки та вносити більші внески в оборону України. Акцент, за її словами, зміщується з простої передачі західної зброї до фінансових внесків — або в конкретні види озброєнь, або в власне оборонне виробництво України.
Підтримка України як інвестиція в оборону НАТО
Ключовий аргумент, який наводить Гетьманчук, полягає в тому, що визнання України контриб'ютором безпеки «автоматично перетворює всі внески в підтримку України на інвестиції в євроатлантичну безпеку, на інвестиції в власну оборону країн-членів НАТО». Вона назвала це рішення логічним продовженням домовленостей минулорічного Гаазького саміту, які, за її оцінкою, вдалося зробити дієвими: будь-яка військова підтримка або інвестиції в оборонне виробництво України зараховуються країні-члену НАТО в рахунок її власних витрат на оборону. Нагадаю, що на саміті в Гаазі країни Альянсу зобов'язалися вийти на рівень 5% витрат на оборону до 2035 року.
Контекст: гібридні атаки та готовність Європи
Заява прозвучала на тлі загострення дискусії про безпеку в Європі. Посол США при НАТО Метью Вітейкер заявив, що Сполучені Штати готові підтримувати союзників у разі гібридних атак Росії, зокрема після спроби атаки дрона на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині, яку Берлін пов'язав із Москвою. За його словами, наступною ціллю таких атак може стати критична інфраструктура, включно з енергетичними об'єктами. Паралельно видання The Guardian повідомляло, що військові планувальники, які працюють із НАТО, побоюються: Європа поки не зможе витримати затяжну війну на виснаження з Росією через недостатню бойову готовність.
Суперечливі дані
У доступних джерелах є розбіжність у тому, на якій стадії перебуває визнання нової ролі України. Гетьманчук формулює це як уже сталый факт: лідери «зафіксували в декларації» статус контриб'ютора. При цьому інші видання (UNIAN, DW) подають тему в ключі очікування та наміру — «Україна хоче, щоб у НАТО визнали її нову роль» і «Україна чекає від НАТО визнання її нової ролі в безпеці». Точна дата та назва саміту, на якому, за словами посла, ухвалено нове лідерське рішення, у первинному тексті не вказані, тому не можна однозначно зіставити його з попередніми деклараціями. Крім того, не слід змішувати різні цифри з різних подій: зобов'язання вийти на 5% витрат на оборону до 2035 року стосується Гаазького саміту, тоді як мова про мінімум 40 млрд допомоги у 2025 році фігурує в контексті декларації 2024 року. Ці показники описують різні рішення та різні часові рамки.
Так чи інакше, дипломатичний зсув, про який говорить Київ, спрямований на те, щоб інституціоналізувати внесок України в безпеку Альянсу та перетворити підтримку Києва на інструмент, який формально враховується в оборонних бюджетах самих країн НАТО.
